Озимі зернові на Львівщині на межі пробудження від зимового спокою

Період з 20 до 26 лютого на Львівщині характеризувався контрастним температурним режимом: 20-23 лютого утримувалися мінусові температури, з 24 лютого вони набули плюсових значень. Отож середньодобові температури повітря знаходилися в межах -4,6…1,6 °С за кліматичного показника -3,6 °С у ІІ та -3,3 °С ‒ ІІІ декадах. Максимальна температура повітря дорівнювала 6,5 °С (24.02), мінімальна ‒ -9,2 °С (21.02).

Про це інформують в Інституті сільського госоподарства Карпатського регіону НААН.

Опади випали незначні: 0,5 мм. Промерзання ґрунту становить 29‒30 см, відтавання наприкінці періоду вдень ‒ до 10 см. У ІІ декаді лютого середньодобова температура повітря дорівнювала -4,4°С й була нижчою за норму на 0,8 °С, опадів випало 2,8 мм (18,7 % від норми).

Озимі зернові є на межі пробудження від зимового спокою. За повного відтавання ґрунту та підвищення середньодобових температур до 3‒5 °С очікуємо на тимчасове або остаточне відновлення вегетації.

24 лютого повторно відібрано рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап (сівба 26.09) для відрощування, яке проводили меристематичним методом протягом 24 год за температури 22°С. Життєздатними вважають рослини, в яких внаслідок приросту меристеми з’явилися паростки довжиною понад 0,3 см. Ослаблені характеризуються приростом менше ніж 0,3 см, загиблі відростання не дають. У сорту Естафета миронівська приріст меристеми дорівнює 0,0‒3,5 см, Поларкап ‒ 0,0‒2,5 см. Окремі бічні пагони в обох сортів відростання не дали.

Проведено аналіз вмісту цукрів у вузлах кущіння (рефрактометр DR201‒95), який залежно від сорту на 24.02 становить 16,1‒20,0 % Brix. За даними літератури та проведених багаторічних досліджень, достатній для протидії низьким температурам вміст легкорозчинних вуглеводів у конусах наростання озимих колосових культур на початку зимового періоду має становити не менше як 30%. Зниження цього показника пов’язане з їх використанням на енергетичні потреби рослинних клітин. Конус росту недиференційований, його довжина сягає 0,6‒0,7 мм, що відповідає ІІ етапу органогенезу.

Запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в горизонті 0‒10 см (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний, сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в межах 13,6‒18,3 мм. Занепокоєння викликає значний дефіцит опадів у лютому. Підвищення температурного режиму та інсоляції буде посилювати втрату вологи. Листкова поверхня добре розкущених посівів озимини значно зменшує ці втрати, на зріджених і слаборозвинутих вони є значними.

Початок весняно-польових робіт першочергово має бути спрямований на закриття вологи ґрунту, особливо якщо й надалі буде обмаль опадів. В останні роки спостерігаємо їх дефіцит під час сівби ярих, наприклад, у 2019 р. в лютому випало лише 28,8 % від норми, березні ‒ 45,2 %, а цього року за дві декади лютого ‒ 12,9 %. Оптимальні значення доступної вологи для рослин такі: у посівному шарі ґрунту (0‒10 см) ‒ 14‒15 мм, в орному (0‒20 см) ‒ понад 20 мм (близько 30 мм).

Нагадаємо, попри нижчі за норму температури в лютому, озимі перебувають у задовільному стані.