Як отримати високі показники заплідненості м'ясної ВРХ

«Агрікор Холдинг» (Чернігівський кластер групи компаній «Агрейн») розводить 7 м’ясних порід ВРХ: абердин-ангус, шароле, лімузин, м’ясний симентал, поліська м’ясна, південна м’ясна (асканійський тип), знам’янський тип поліської м’ясної. Акцент сьогодні робимо на трьох породах: поліська, шароле й абердин, які складають 70% поголів’я. Інші породи – в невеликій кількості. Частина корів ‒ чистокровні, їх використовують для розвитку племінного напряму.

З погляду технології й інфраструктури вигідніше тримати 2-3 породи, але всі наші породи дають прибуток.

Відтворення поголів’я в нас відбувається природним шляхом і штучним заплідненням у співвідношенні 75:25, що вкупі забезпечує відмінний показник заплідненості (97%).

Щороку ми штучно запліднюємо близько 400 голів ВРХ. Ця процедура обов’язкова, оскільки генетичного матеріалу для відтворення природним способом бракує. Хороших бугаїв-плідників складно знайти, а запліднювати все поголів’я штучно не виходить з технічних причин. Тому поєднуємо ці способи.

Для штучного запліднення використовуємо спермопродукцію відомих виробників із Франції, Канади та США. Використання спермопродукції ‒ єдиний варіант для розвитку племінного м’ясного скотарства в Україні. Адже генетичні ресурси вітчизняних племзаводів обмежені, до того ж зазвичай такі господарства не поспішають продавати племінних телиць, а розвивають цей сегмент у себе.

Теличок ми запліднюємо з 15-16 місяців. Плідний вік м’ясної корови становить близько 18 років, за цей час вона має привести 15-16 телят.

Загалом ВРХ вирощуємо за американською технологією, яка складається з двох підпроцесів: вирощування телят і відгодівля. Після народження телят утримуємо з коровою на підсосі, а в 6-7 місяців відлучаємо і переводимо на відгодівельні майданчики на 8-10 місяців. Нетільних корів вибраковуємо зі стада.

Середньодобові прирости у телят на підсосі, в період споживання молока та комбікорму ‒ 1,9-2 кг, а в період відгодівлі ‒ 1,15-1,65 кг. За досягнення необхідної товарної ваги (для шароле й лімузинів ‒ це 600-650 кг, для абердин-ангусів і поліської породи ‒ 500-550 кг), тварин відправляємо на продаж.

Кілька маточних порід забезпечують гетерозис (схрещування порід), завдяки чому підприємство отримує міцніших і продуктивніших тварин. Для поліпшення продуктивних якостей стада оцінюємо тварин за селекційними ознаками, відбираємо найкращих для відтворення стада. Батьківські пари підбираємо так, аби потомство від них мало максимальну продуктивність.

Для швидкого поліпшення м’ясності й запобігання важким отеленням у м’ясної ВРХ для схрещування ми використовуємо зазвичай абердин-ангуську й лімузинську породи. Ці тварини мають високі й стабільні відтворювальні й материнські якості, виняткову легкість отелення, високу плодючість.

М’ясо абердин-ангусів ‒ дуже високої якості, тонковолокнисте, з добре виявленою мармуровістю. Вони мають дуже високий забійний вихід (до 65%) i небагато кісток у тушi (11-13%).

Натомість лімузинська порода стала досить популярною завдяки своїй здатності давати нежирне м’ясо за відносно невеликої потреби в кормах, що є плюсом в оптимізації ресурсів підприємства.

На мою думку, не бажано схрещувати корів шаролезької породи з іншими породами через тяжкість отелень. Щоб поліпшити м’ясні якості плідників, шароле можна використовувати в багатопородних схрещуваннях у кінцевих варіантах поєднань.

Експлуатація м’ясних ВРХ значно триваліша за молочних: за своє життя наша корова народжує щонайменше 10-11 телят, адже навантаження на їхній організм менше, бо вони виробляють менше молока, як порівняти з молочними коровами. У нас навіть є тварини, які народили по 18-20 телят і ще придатні до господарського використання.

Рівень продуктивності ми визначаємо за допомогою спеціалізованої програми для м’ясного скотарства на основі певних стандартів. Усі тварини в нас ідентифіковані, дані від народження теляти вводимо в програму.

Одним із критеріїв продуктивності корови є вага теляти під час відлучення. Також зважаємо на те, як вона вигодувала теля, тільна чи нетільна, якщо нетільна, то з яких причин тощо.

За нашими спостереженнями, кращу продуктивність дає абердин-ангуська худоба та південна м’ясна.

Так, абердин-ангуси здатні тривалий час зберігати високі середньодобові прирости живої маси на рівні 1,2-1,5 кг за повільного накопичення жиру. Вага новонародженого теляти цієї породи ‒ близько 25 кг. При цьому вже до 6-місячного віку телята важать по 170-180 кг. За добу молоді телички/бички набирають близько 1 кг. У віці 15 місяців телиця вже готова до запліднення. Вага 1,5-річної тварини становить близько 550 кг. Добре годовані зрілі корови важать по 750 кг, а бики абердин-ангуси ‒ по 900 кг. Із корів абердин-ангуської породи можна виробляти до 70% м’ясних продуктів.

У ВРХ південної м’ясної породи середньодобові прирости на дорощуванні й відгодівлі ‒ 1-1,3 кг, забійний вихід ‒ 60-63%, а вихід м’якуша ‒ 83-84%. При цьому витрати кормів на 1 кг приросту живої маси ‒ 6,5-6,6 кормових одиниць, вихід телят ‒ 85-93%.

Нині ми дбаємо про якість поголів’я й удосконалюємо технології вирощування. А в перспективі плануємо нарощувати поголів’я і розширювати ринки збуту.

Нас цікавлять різні ринки: європейський, азійський, український. Але експортні ‒ найпривабливіші, бо набагато більші щодо споживання спеціалізованої яловичини елітних сортів.

Якість нашого м’яса не гірша за європейську, система ідентифікації, обліку гармонізована з нормами ЄС, а ціна живої ваги дещо нижча. Тож віримо, що після перемоги шлях до ринків елітної яловичини для нас буде відкрито.