Про зміни, що відбулись на європейському ринку індичатини, розповів Олександр Куліченко, MOORGUT KARTZFEHN Turkey Breeder GmbH.
ЗАГАЛЬНА КАРТИНА
2022 року виробництво індичатини у Європі дещо зменшилось. І якщо 2021-го лідером на цьому ринку у Європі була Німеччина з часткою ринку 18,3%, то 2022 року лідером стала Польща з часткою ринку майже 20%.
В інших країнах Європи суттєвих змін на ринку м’яса індиків не відбулось. Франція надалі втрачає позиції на ринку через те, що певний час тому зробила невдалий вибір кросу індиків — побудовані пташники розраховано на вирощування середніх кросів птиці. Нині ці кроси не мають попиту, і вирощування такої птиці не приносить нормального прибутку. Через це виробники почали скорочувати посадки, а деякі взагалі переходять на вирощування курей-бройлерів. Бо пташники тут у більшості своїй побудовано й обладнано так, що передбачає вирощування невеликої птиці й перепрофілювати їх на вирощування індиків важких кросів коштуватиме дуже дорого. Тому, якщо ще десять років тому Франція була безсумнівним лідером серед європейських виробників м’яса індиків, то сьогодні її роль уже не суттєва. І частка виробництва дедалі зменшується.
А от Іспанія, навпаки, починає нарощувати виробництво м’яса індиків. І якщо ще 10 років тому їх частка на ринку була несуттєвою, то сьогодні вона має свої 10–12%. Основні гравці там — потужні компанії, що мають власну кормову базу та переробку. До того ж виробники індичатини популяризують цей продукт на території Іспанії.
В Італії, Британії, Угорщині суттєвих змін на ринку індичатини не відбулося. Пташиний грип, незважаючи на зафіксовані спалахи цієї хвороби у дикої птиці та комерційного поголів’я, значною мірою не впливає на ринок індичатини.
Найбільші виробники м’яса індички — Німеччина та Польща збільшили 2023 року виробництво цієї продукції, як порівняти з 2022 роком, на 5 та 3% відповідно.
РИНОК НІМЕЧЧИНИ
Посилення вимог держави до фермерів щодо покращення благополуччя птиці приводить у результаті до зменшення виробництва м’яса птиці в Німеччині.
Найбільші німецькі дискаунтери («Лідл», «Алді» й ін.) заявили, що з 2024 року у своїх магазинах вони продаватимуть тільки м’ясо тієї птиці, що була вирощена на вільному вигулі. Звичайно, що все це маркетинговий хід, результатом якого буде зменшення прибутків для виробників, натомість збільшення заробітків для ритейлу. Бо для торговельних компаній вигідно підвищення ціни на продукцію, що вони продають, натомість виробникам індичатини доведеться зменшити щільність посадки птиці на 10–12%, щоб відповідати вимогам щодо благополуччя птиці.
На сьогодні в Німеччині кількість індички є стабільною — 6,6 млн голів, індиків — 12 млн голів. Популярність має велика тушка — чим більша її вага, тим краще. Бо чим важчий крос, тим більшою буде маржинальність виробництва і прибуток з 1 м. пташника.
Споживання м’яса індиків у Німеччині протягом минулого року дещо зменшилось. Максимально споживалось 6 кг м’яса індиків на особу, нині майже на 2 кг менше — 4,5 кг. Натомість споживання курятини в країні зросло.
Варто зазначити, що в торгових мережах Німеччини продається охолоджена м’ясна продукція тільки власного виробництва. Тобто в німецьких магазинах, коли продається охолоджена індичатина, це значить, що молодняк було вирощено тут, птицю вирощено й забито теж у Німеччині. Тобто продукт повністю вироблено на території Німеччини. Тому виробникам індичатини з інших країн реалізовувати свою продукцію на території цієї країни виходить тільки на забійні цехи.
РИНОК ПОЛЬЩІ
Польські виробники м’яса індиків посадили 2023 року майже на 1,5 млн голів індичат більше, що спровокувало зменшення цін на індичатину. Через деякий час почали садити менше індичат на вирощування, і ціна на м’ясо індички вирівнялась. Нині тут ціна на м’ясо індиків і далі підвищується.
ІНДИКІВНИЦТВО В УКРАЇНІ
Собівартість виробництва індичатини в Україні нижча, ніж в інших країнах Європи. З тим вартість м’яса індиків є досить високою, навіть вищою, ніж в багатьох європейських країнах. Це пов’язано з тим, що ринок у нас все ще далекий від насичення, попит на м’ясо індиків у нас переважає пропозицію, хоча й торік відбулося збільшення виробництва індичатини на 11 250 т живої ваги, або на 42,8% проти 2022 року. У рік початку війни в Україні суттєво зменшилось виробництво індичатини, що пов’язано було спочатку з повною відсутністю імпорту добового молодняку в Україну з березня по червень 2022 року, а потім — із перебоями у постачанні індичат. Загальна кількість завезеного молодняку 2021 року на територію України становила близько 2 500 000 голів.
Ринок індичатини 2023 року повернувся до довоєнного рівня щодо обсягів виробництва.
У 2022 році в Україну імпортовано 1 750 000 голів добового молодняку індичат, що становить 26 250 т живої ваги, у 2023 році — 2 500 000 голів відповідно, що становить 37 500 т живої ваги.
Слід зазначити, що, незважаючи на те, що в Україні постійно з’являється велика кількість невеликих господарств, які утримують близько 1000 голів птиці одночасної посадки. Проте суттєву роль у формуванні ринку індичатини вони не відіграють. Такі невеличкі господарства, як правило, є крафтовими виробництвами з досить специфічним ринком збуту, тобто загалом на ринок вони не впливають. Якщо говорити про великі та середні підприємства, то протягом останніх кількох років не з’явилось жодного нового гравця на ринку. Ніхто не побудував нових пташників і не інвестував кошти в потужне виробництво.
Ті гравці, що працюють на ринку, мають довгострокові плани, проєкти розширення виробництв, планують залучення інвестицій тощо.
Проте я впевнений, що по закінченню війни птахівництво, зокрема індиківництво, розвиватиметься у нас досить активно. А те, що нині відбувається скорочення виробництва м’яса індиків у Європі, говорить про те, що ця ніша буде недостатньо заповненою.
Після закінчення війни багато птаховиробників розширюватимуть своє виробництво, будуватимуть нові пташники й забійні цехи.
Наше Птахівництво
