На засвоєння азоту впливає не кількість жиру в кормах, а його якість

Уведення в комбікорми для птиці сировини, багатої на вміст жирів, поліпшує їхні фізичні властивості й гомогенність, підвищує поживну цінність, а також час перебування в шлунково-кишковому тракті.

Жири мають азотзберігальну здатність, пише журнал «Наше птахівництво». В її основі лежить зменшення використання амінокислот для забезпечення організму енергією, натомість амінокислоти використовуються для синтезу білка.

Важливо й те, що на засвоєння азоту впливає не кількість жиру, а його якість. Доведено, що азот засвоюється краще за достатньої кількості ненасичених жирних кислот. Якщо до складу жиру входять насичені жирні кислоти (стеаринова, пальмітинова, масляна, каприлова, міристинова тощо), засвоєння азоту знижується.

До ненасичених жирних кислот належать насамперед олеїнова, лінолева і ліноленова, яких особливо багато в насінні сої. Крім того, воно багате на фосфоліпіди (в середньому 3,45%) і токофероли (40,25%), що мають антиоксидантні властивості.

Переробникам насіння сої варто зважати, що вміст жиру в сім’ядолі найвищий (20-23,3% у перерахунку на АСР), а в оболонці ‒ найнижчий (0,58-1,1%).

Раніше ми писали, що обмежує засвоюваність кормових жирів птицею.