Порівняли вплив різних чиників на ураженість соняшнику вовчком
Як показали результати дослідження, за високої часової щільності соняшнику в короткоротаційній сівозміні (3-пільна) на кожній ураженій рослині паразитувало 4,8 шт. розвинених гаусторій вовчка, а в 5-пільній інтенсивність ураження кореневої системи аутотрофа знижувалося до 2,4 шт, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Розвиток підземної частини гаусторій мав аналогічну динаміку з надземною частиною вовчка. Тобто кількість підземних фрагментів вовчка в 3-пільній сівозміні була більшою (2,9 шт.) проти 5-пільної, на якій було зафіксовано 1,6 шт.
Інтенсивність заселення кореневих відгалужень соняшнику вовчком у надземній і підземній фазах розвитку також залежала від щільності ґрунту після різних способів основного обробітку ґрунту. Більш заселеною вовчком ризосфера соняшнику виявилася на фоні глибокої оранки (2,4 шт./рослину), порівнюючи з no-till – 1,8 шт. (5-пільна сівозміна).
На основі одержаних результатів досліджень доцільно внести тезу про те, що існує негативна реакція вовчка на підвищення концентрації ґрунтового розчину в результаті внесення мінеральних добрив.
Трансформація ступеня та інтенсивність ураження соняшнику в показники його біометричних параметрів і пошкодження також мала залежність від сівозміни та обробітку ґрунту. Посилення механічної протидії ґрунту щодо проникнення кореневої системи на фоні мінімізації обробітку гальмувало лінійний приріст як соняшнику, так і вовчка.
На прикладі 5-пільної сівозміни видно, що на фоні no-till висота вовчка знижувалася проти оранки на 16 см. Унаслідок відбору паразитом поживних речовин із током живильного розчину вовчок викликав блокування фотосинтезу і втрату хлорофільного забарвлення.
Це означає припинення синтезу вуглеводів і ростових процесів соняшнику. Так, у фазі початку цвітіння культури уражені рослини в 5-пільній сівозміні з 18 функціональних листків втрачали фотосинтетичну здатність 4,9–5,6 шт. листків на рослину.
Раніше було названо основні способи протистояти соняшниковому вовчку.