Урожай яблук — на рівні звичайного, і сезон схожий на попередній, проте більш прогнозована та менш дорога логістика експорту й розширення ринків збуту. Такі основні тренди складаються на ринку яблук. У ягодах значний експортний стрибок лохини та добра ціна на неї, тривають наслідки перевиробництва малини й без суттєвих змін по інших ягодах.
«Садівництво по-українськи» за допомогою експертів розбирає поточну ситуацію на плодово-ягідному ринку.
ЯБЛУЧНІ СЕЗОНИ
Обсяги. За даними компанії USPA Fruit, у сезоні 2022/23 Україна експортувала понад 35 тис. тонн яблук, що 20 тис. менше, ніж було в сезоні-2021/22. Ця різниця — приблизно той самий обсяг, що відвантажувався у напрямку Білорусі, яка до війни була для України найбільшим ринком збуту.
Володимир Гуржій, керівник USPA Fruit, серед особливостей сезону-2022/23 називає перепади темпів продажу. До початку 2023 року Україна відвантажила на зовнішні ринки майже 13 тис. тлнн, за перші три місяці 2023-го — приблизно 20 тис., а з квітня по травень 2023 року — менше як 3 тис. тонн.
«Тут відіграло свою роль не лише скорочення наявних на той час обсягів яблук експортної якості, а й відчутне зростання цін на яблука в Україні, зокрема пропоновані нашими торговими мережами», — пояснює експерт. Стан логістики яблук протягом 2023 року Володимир Гуржій називає більш прогнозованим і навіть спостерігає тренд на зменшення її вартості. Керівник експортної компанії зазначає ще один позитивний факт: українським експортерам вдалося розширити ринки збуту. Насамперед завдяки європейським (Естонія, Литва, Румунія, Франція, Словенія) та африканським країнам (Гвінеї, Кенії, Кот-д’Івуару, Малі, Сенегалу).
«Важливу роль з розвантаження залишків яблук минулого сезону, але також і на старті поточного, відіграли оператори з Узбекистану та Туреччини, — додає експерт. — Таке яблуко сортів Голден і Ред Делішес, а подекуди й інших не експортно орієнтованих сортів, прямувало в регіон Центральної Азії та до Іраку».
Ціни. В огляді минулого номера «Садівництво по-українськи» зазначало стрибки цін на яблука через перепади темпів продажів. Вищі ціни початку сезону (кінець літа — початок осені 2022 року) стабілізувались або знизились за максимальної пропозиції продукції на ринку (IV квартал 2022 року і I квартал 2023 року), а потім, із другої половини весни 2023-го, знову зросли через вичерпання запасів яблук у сховищах. Сьогодні можна вже зробити певні висновки з такого нерівномірного сезону.
«З огляду на макроекономіку та соціологію в Україні така ситуація могла б і не відбутись, — каже Володимир Гуржій. — Війна змусила багатьох виробників позбутись залишків на ранніх стадіях минулого сезону, а отже, експортери вже були змушені працювати з обмеженими залишками, що і призвело до високих цін наприкінці минулого сезону. Цього року врожай очікується на рівні звичайного, хоча оцінки фермерів розділились: для прикладу, на Вінниччині вважають, що врожай великий, а на Буковині — що низький».
Протягом сезону-2022/23 середня експортна ціна українських яблук була стабільною й коливалась в межах 400–420 дол./т. Однак вона суттєво відрізнялась в розрізі поставок до конкретних країн, уточнює Володимир Гуржій. Наприклад, Ірак закуповував українські яблука по 150 дол./т, а Об’єднані Арабські Емірати — по 640 дол./т.
«Це статистичні дані, і ми розуміємо, що така розбіжність у цінах пояснюється не лише різною купівельною спроможністю населення, а й різними сортами, якістю продукції, способами її упакування тощо», — пояснює керівник USPA Fruit.
Початок сезону 2023/24. За попередніми даними USPA Fruit, за липень-вересень Україна експортувала 4,8 тис. тонн яблук на загальну суму 1,5 млн доларів. Зрозуміло, що офіційної статистики щодо врожаю яблук нині немає, та й самі промислові підприємства не мають остаточного підсумку, тож конкретні висновки можна буде зробити з наявної ситуації тільки у грудні.
Проте щодо цін, то експерти вже зазначають, що за їх рівнем кінець минулого сезону та початок нового були схожими. Деякі виробники були вимушені йти за високим попитом і вантажити ще недозріле яблуко, пояснює Володимир Гуржій. Пізніше таке яблуко з низькими споживацькими властивостями створило корку як на розподільчих центрах, так і на полицях.
«Однак певні економічні зиски постачальникам це не принесло, — наголошує експерт. — Наразі, станом на середину жовтня, більшість виробників збирають урожай і не поспішають продавати яблука, а одному з лідерів ринку доводиться закривати полицю кількох мереж одночасно».
Нині на експорт яблуко закуповують за ціною 15–20 грн/кг, залежно від сорту, калібру та якості, або ж 0,4–0,5 дол./кг для прямого експорту. До цієї ціни не входять пакування та логістика.
«Ми навчились експортувати навіть яблуко 2-ї категорії, а також плануємо запустити інновацію в пакуванні, що має вкотре підштовхнути експорт», — розповідає Володимир Гуржій.
Відвантаження українських яблук нового врожаю на зовнішні ринки почалися із самого початку збирання експортних сортів. Серед уже здійснених поставок керівник USPA Fruit виділяє експорт у серпні по одному контейнеру яблук Роял Гала в Гонконг, Кувейт і Саудівську Аравію, а також Гренні Сміт — у Саудівську Аравію. «Знову йдеться про опортунізм із недозрілим яблуком», — додає Гуржій.
Зберігається тренд попиту на яблука менших калібрів, про який «Садівництво по-українськи» вже писало протягом року. Зазвичай такі яблука купують споживачі в Африці й Південній Азії, проте це не є універсальною закономірністю, адже існує великий попит на малі калібри яблук і в інших країнах. Але, на жаль, до таких країн експорт українського яблука неможливий через відсутність узгоджених фітосанітарних умов на державному рівні, зауважує Володимир Гуржій.
Взагалі попит на яблуко менших калібрів диктує Південно-Африканська Республіка — саме там виробляють малі калібри, і цей попит продиктовано тим, що в таких країнах — великі сім’ї, а яблуко часто продається поштучно.
Керівник USPA Fruit зазначає ще одну цікаву тенденцію з півдня Африки: «Я довго спостерігаю за полицею та ситуацією на полиці в ритейлі ОАЕ, і один із нових трендів, що приніс ПАР, це яблуко слабкого забарвлення та малих калібрів, що було неможливим на ринку ОАЕ ще кілька років тому».
ЯГІДНИЙ СЕЗОН
Лохина. За прогнозом Тараса Баштанника, президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА), валовий збір лохини за підсумками 2023 року можна прогнозувати на рівні 12–13 тис. тонн. Сезон виявився кращим, ніж очікувалося, каже він, особливо в розрізі ціни. Причина цього — пожвавлення експортних постачань. «Завдяки певному пулу великих компаній Україна досить активно експортувала цього сезону — значно більше, ніж торік, — розповідає Тарас Баштанник. — Статистики ще немає, але зі спілкування з гравцями ринку можна сказати, що збільшення приблизно на 40%».
Сплеск експорту експерт пояснює тим, що на експортний ринок вийшло значно більше українських гравців. Якщо раніше це була переважно компанія «Бетек» і ще одне-два підприємства, то цьогоріч можна налічити вже 8–9 компаній, які почали експортувати. Серед них, крім «Бетека», — «Нікдарія», «Грасс Авеню», «Артіль», «Блуберрі», «Екопарк» й інші.
Експорт відбувався тільки до країн Європейського Союзу — логістика на інші напрямки ще не відкрилася, але навіть таке збільшення відвантажень на зовнішні ринки дозволило не просісти ціні на внутрішньому ринку, зауважує Тарас Баштанник. Дрібні та середні виробники на цьому ринку продавали лохину в середньому на 15% дорожче у гривні, ніж минулого сезону.
Щодо врожайності лохини, то за даними президента УПОА, показники складались дуже індивідуально — залежно від клімату, наприклад, наявності травневих заморозків.
«Зі спілкування з колегами можу дійти висновку, що в когось урожайність — супер, а в когось — на рівні того року або гірше. Загалом та в середньому можна сказати, що врожай був плановим», — резюмує Тарас Баштанник.
Малина. Ситуація по ягоді гірша, ніж минулого сезону, але передбачувана, зауважує президент УПОА. Суттєві нарощення площ за 2020–2022 роки абсолютно логічно призвели до великого перевиробництва в Україні, Польщі та Сербії.
Тож було очевидно, що ціни обваляться, каже Тарас Баштанник, і вони обвалилися до рівня 25 грн/кг на заморожену сировину. Рік тому за таку саму якість ціна була 75–80 грн/ кг. Такі цінові цикли повторюються регулярно — раз на чотири-п’ять років. Але ситуацію погіршили кілька чинників:
• невизначеність — за якою ціною малину куплятимуть переробники;
• дефіцит оборотних коштів у виробників малини;
• ризики вимкнення електроенергії під час зберігання;
• інші.
«Відповідно, на наступний рік ціна трошки пожвавішає — малину вже корчують, — розповідає Тарас Баштанник. — Інформації, на скільки більші чи менші обсяги малини заготовили цього року, немає. Те, що я бачу сьогодні, — це буде рівень десь минулого року. Були випадки, що за таких низьких цін деякі виробники навіть не збирали ягоду, лишаючи її на кущах».
За даними УПОА, свіжа малина цього літнього сезону коштувала приблизно 55–60 грн/кг, але в Україні мало літніх сортів, та й дощі, яких було досить багато у липні, зіпсували якість, і вона все одно поїхала на заморожування за відповідну ціну. Експорт замороженої малини ще триває, і поки що експертам важко назвати його обсяги, але Тарас Баштанник прогнозує їх у рамках 30–40 тис. тонн.
Складною є ситуація з експортною логістикою малини у Європу. За словами експерта, перевізники навіть не хочуть везти її через черги на українському кордоні, де можна прочекати три-чотири дні. Далі польські прикордонники та митники можуть протримати фури ще до 10 днів. Формальна причина — відбір зразків на аналізи.
«Таким непрямим методом вони захищають свій ринок від української продукції, — пояснює Тарас Баштанник. — Тому експортери або об’їжджають Польщу, або, щоб її уникнути, продають у Чехію, Румунію або Німеччину — хто куди».
Запасів замороженої малини тогорічного врожаю, про нагромадження яких у прикордонних сховищах Польщі й України «Садівництво по-українськи» писало раніше, за словами президента УПОА, вже не лишилось, — нині експортують уже новий урожай.
Суниці. В Україні ця ягода йде переважно на внутрішній свіжий ринок, тому що, по-перше, немає Півдня України (сподіваємось — тимчасово), і, відповідно, ця ніша свіжого ринку — робоча, каже Тарас Баштанник. По-друге, за словами експерта, суниці немає жодного сенсу морозити й експортувати в такому вигляді, тому що єгипетський аналог у півтора-два рази дешевший, і конкурувати з ним майже неможливо. Ця ситуація не змінюється протягом багатьох років, констатує керівник УПОА.
Ремонтантних суниць в Україні небагато, тому що й попит на них не такий уже й великий. Це досить складна та дорога технологія, та, крім того, суниці в Україні традиційно восени їдять небагато, і ціна на неї висока.
Смородина. Її, на відміну від попередніх періодів, збирають небагато, тому що в останні роки активно розкорчовували. Тож ціни на неї досить привабливі.
ПРОГНОЗИ ТА ПОРАДИ
Прогнозувати, як складатиметься ціна на яблуко, поки що зарано навіть на найближчу перспективу, вважає Володимир Гуржій з USPA Fruit. «Ціна залежатиме від багатьох чинників, і, на жаль, деякі з них неможливо прогнозувати», — каже він.
Загалом він уважає, що новий сезон багато в чому буде схожим на попередній, основні ознаки якого — воєнні дії, висока невизначеність, значні ризики, труднощі з матеріальними ресурсами, можливі вимкнення електропостачання, менша кількість потенційних споживачів в Україні, брак сезонних робітників.
«Отже, прогнози можуть бути й для нового сезону такі самі, хоча я б не поспішав зливати обсяги яблук», — резюмує Володимир Гуржій.
Щодо більшої чи меншої актуальності сортів на ринку, то кожен сезон може відрізнятись від попередніх чи навіть бути унікальним, наголошує експерт.
«Більшість конкретних аспектів по сортах, калібрах тощо сформується вже по ходу сезону, коли стануть краще відомі обсяги попиту, пропозиції яблук, ситуація з конкуренцією на певних ринках і відповідна кон’юнктура в сегментах, де представлено наші фрукти», — пояснює він.
Серед загальних цікавих трендів Володимир Гуржій виділяє повернення попиту на якісні Голден і Гренні, а також не задовільнений попит на Роял Галу малих калібрів, адже останні два роки яблуко в середньому має великі калібри та й деякі виробники обирають стратегію віддати малі калібри на переробку.
«Хоча я й не погоджуюсь із таким вибором, адже ми готові платити за яблуко в бушелі калібрами 163, 175, 198 достойну ціну, яка значно перевищує ціну на яблуко на переробку», — наголошує керівник USPA Fruit.
Тактика збуту яблук часто залежить від ресурсів самого виробника, зауважує він. Деякі господарства, що не мають сучасних фруктосховищ, продають яблука одразу. Інші закладають продукцію на зберігання на кілька місяців, чекаючи вищих цін через певний час за зменшення наявних запасів на внутрішньому ринку.
«Однак це не завжди спрацьовує, — попереджає Володимир Гуржій, — особливо коли врожай хороший у багатьох виробників, і вони вирішують притримати продукцію в сховищах до весни».
Нині, власне, як і раніше експерти вважають найоптимальнішим орієнтуватись на вирощування яблука високої експортної якості, яке має значно більше шансів знайти свого споживача на закордонних ринках. Це, звісно, вимагає обов’язкової інтенсифікації виробництва, але сьогодні далеко не всі фермери мають достатньо коштів і бажають вкладати у довгі проєкти, що не одразу приносять прибуток.
Тим, хто буде орієнтуватись на високу якість та експорт, буде сприяти невисока, порівнюючи з Україною, волатильність цін на зовнішніх ринках протягом сезону. До того ж в обидва боки — як росту, так і падіння їх наприкінці сезону. З року в рік середні світові ціни тримаються на рівні 0,4–0,5 дол.
На думку Гуржія, якщо не відбудеться різких кон’юнктурних змін на внутрішньому та міжнародному ринках, у короткій перспективі найімовірніше збережуться базові тенденції минулого сезону, зокрема ціни та потенційні обсяги експорту на рівні IV кварталу 2022 року. Пріоритетними географічними ринками збуту українських яблук лишаться Близький Схід, Південно-Східна Азія, Європейський Союз, Африка.
«Станом на тепер я не бачу повторення попередньої високоцінової весни, хоча все може змінитись і досить динамічно», — прогнозує експерт.
Поки що українські морські порти не запрацювали на повну потужність, тому не варто сподіватись на суттєві зміни в логістичних маршрутах, які склались в умовах повномасштабного російського вторгнення, вважає Володимир Гуржій. За його даними, нині використовуються два основних способи експорту яблук: пряма подача контейнера і завантаження його в Україні або сухопутна доставка продукції в порти Румунії (Констанца) або Хорватії (Рієка) з подальшим перевантаженням в морські контейнери на суднах.
«Хоча тренд на зменшення вартості логістики не може не тішити», — підсумовує керівник USPA Fruit.
Якщо ринок яблук загалом лишається без суттєвих змін, що в умовах війни вже як мінімум непогано, то прогнози щодо ягідного ринку можна назвати швидше оптимістичними. Найкращий сезон Тарас Баштанник прогнозує для лохини.
«Ще більш системно гравці будуть виходити на експорт лохини, — вважає президент УПОА. — Це ще більше буде як стимулювати сам експорт, так і зменшувати тиск на внутрішні ціни. Проте це така хитка ситуація: якщо щось не так піде з експортом — на українському ринку буде обвал. Якщо Україна виробить 15 тис. тонн лохини, внутрішній ринок може поглинути щонайбільше 5 тис. тонн».
На ринку суниць навряд чи щось зміниться, вважає експерт. Ця ягода буде прерогативою сезону свіжого ринку, і з нею нема чому конкурувати. Ціни на малину дещо стабілізуються. За попередніми підрахунками Баштанника, вони можуть зрости на 15–20%, але космічного зльоту, як рік-два тому, не зроблять.
Радити фермерам якійсь конкретний напрям виробництва на наступний сезон Тарас Баштанник уважає марною справою. Мовляв, український фермер абсолютно ірраціональний, адже не думає на три-чотири-п’ять років наперед.
«Подивився, що сьогодні малина дорога, — вирішив її садити, а якщо дешева — він її корчує, — резюмує керівник УПОА. — Мені здається, що треба займатись чимось постійно, стабільно та якісно, а не стрибати від культури до культури, адже від цього тільки гірше і самому цьому виробникові, і ринку».
Щодо плодових експерти пророкують Україні велике садівниче майбутнє. В мирних умовах вітчизняні виробники й експортери мають купу переваг та інструментів для достойної конкуренції з основними гравцями на міжнародних ринках, уважає Володимир Гуржій. Він уважає, що надалі Україна буде поглиблюватись на вже наявних ринках і набувати значного запасу міцності, щоб вийти на нові напрями — Індія, В’єтнам, Таїланд, Китай, Єгипет, країни Південної Америки, Канади й інші. Головна умова для цього — мати регуляторну змогу до постачання на ці ринки.
«Я глибоко розумію тему міжнародної торгівлі яблуками й хочу запевнити наших українських колег, що ми все ще — маленький гравець на світовій арені, хоча і все помітніший», — підсумовує керівник USPA Fruit.
Садівництво по-українськи
