Горіхова галузь упевнено крокує вперед. З 2018 року вона демонструє приріст 20%. Такі дані озвучив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду на Всеукраїнській горіховій конференції, що відбулась у місті Тетієві Київської області.
Незважаючи на досить широку тему форуму — «Назустріч глобальним викликам. Горіхова стратегія України», він був цілком присвячений вирощуванню та переробці фундука.
І справді, на сьогодні головну стратегію галузі визначає саме фундук як найперспективніший напрям, зокрема, його переробка в Україні. Саме тому фронтменами конференції стали Сергій Кравчук, генеральний директор агрохолдингу «Галс Агро», який заклав за сучасними італійськими технологіями один із найбільших фундукових садів у країні, і Максим Шейко, засновник компанії «Філберт», що цього року запустив перше кондитерське виробництво з власного фундука.
Президент ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадій Юдін незмінно диригував масштабною подією, на яку з’їхались понад 150 учасників — керівники господарств, фермери, науковці, представники влади, аграрної преси, компаній B2B.
УСІ В САДУ
Перша половина форуму була польовою — учасники відвідали фундуковий сад холдингу «Галс Агро».
Головний агроном господарства Евген Лайтер розповів про особливості садіння, використані саджанці та сорти, нюанси догляду та перспективи розвитку рослин.
Сад закладено на території племінного підприємства «Еліта», що входить до корпорації «Галс Агро». Наразі його площа — близько 400 га за запланованого 500-гектарного саду, можливе розширення до 1 тис. гектарів. Сад закладено саджанцями, привезеними з італійських розсадників Battistini Vivai та Vitroplant, 80% із них розмножено in vitro.
На окремих ділянках «Галс Агро» застосовує дрони для запилення рослин. Їх представила компанія «Дронагроном», продемонструвавши можливості безпілотної системи.
Поки що сад фундука обмежують водні ресурси, зауважив Лайтер. Для нього потрібно близько 900 тис. кубометрів води, а в наявних водоймах максимум 1 млн кубометрів. До речі, зрошення саду забезпечує обладнання компанії «Профполив», яке вони продемонстрували учасникам конференції. Техніку для робіт у фундуковому саду представила компанія EFT.
КУДИ ДІТИ ФУНДУК
Пленарна частина форуму відбулася на території ресторанного комплексу «Біла Перлина». Її відкрив Геннадій Юдін. «Хоча промислове вирощування горіхів для нас — уже далеко не нова тема, горіхова галузь в останні роки пішла далеко вперед, — наголосив він. — Проте Україна поки що є нетто-імпортером фундука. Весь фундук, який ми переважно споживаємо, завозять з-за кордону».
П’ять років тому Українська горіхова асоціація започаткувала програму «Розвиток промислового фундуківництва», за якою багато господарств почали вирощувати горіхові сади. Відчутні результати цієї програми обговорювали й на конференції у Тетієві.
За даними Юдіна, серед садів, закладених за останні чотири роки за допомогою державних програм, 41% — горіхові насадження.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, під садами в Україні наразі близько 200 тис. гектарів сільськогосподарських площ. З них 19 тис. — під горіховими насадженнями.
«Ця площа щороку зростає, змінюються технології вирощування цієї культури, що дає можливість отримувати прибутки у цій галузі, — констатував у своєму виступі на форумі Ігор Віштак, директор Департаменту аграрного розвитку. — Також і наука не стоїть на місці, ми переймаємо досвід наших закордонних партнерів і маємо непогані результати».
Саме таким результатом можна вважати досвід компанії «Філберт», яка 2015 року спочатку, як і багато інших господарств, заклала фундуковий сад на малоперспективних сортах, проте через рік переорієнтувалася на прогресивні італійські технології та сорти. Нині загальна площа насаджень становить 820 га.
За один рік в умовах війни в країні компанія ввела в експлуатацію кондитерський завод, який працює на італійському обладнанні та за італійськими технологіями виробництва, зокрема, всесвітньо відомої компанії Ferrero.
Представляючи засновника «Філберта» Максима Шейка, Геннадій Юдін наголосив, що за 2–3 роки фундуководи наситять ринок, і цю масу продукції треба кудись дівати.
«Тут є хороший приклад одного з фахових садів і компаній — «Філберт». Вони стартували дещо раніше за основну кількість фундуководів і перші отримали потужний урожай — і відразу на шию директору сіли перекупники: продай нам сировину, зокрема турки й італійці. Максим сказав: «Ні». Жодна тонна першого товарного врожаю у нього того року не пішла за кордон», — розповів Юдін.
Уже пів року «Філберт» постачає до українських мереж супермаркетів власний фундук у шоколаді, фруктово-фундукові батончики фундуково-шоколадну пасту типу нутелла, олію з фундука й інші вироби. Наразі замовлень стільки, що заводу бракує власної сировини, і Шейко звернувся на форумі до всіх фундуководів країни, закликавши їх постачати свої врожаї на завод, що на Одещині.
У зв’язку з роботою вітчизняного фундукарства саме на внутрішній ринок гостро повстала ще одна проблема, яку обговорили на конференції, — це затримання розрахунків за відвантажену продукцію з боку мереж супермаркетів. Зокрема, Шейко повідомив, що чекає від «Сільпо» грошей більше як пів року, ледве краще розраховуються й інші великі мережі.
«Ця проблема потребує врегулювання, — наголосив Юдін. — Адже горіховий сектор — найбільш інвестиційно довгий у садівництві. Маючи на своїх плечах такий сад, кожен із вас ще й натрапляє на затягування платежів».
Шейко запропонував Горіховій асоціації та Мінагрополітики скласти меморандум щодо лобіювання інтересів усіх агровиробників та впливу на фінансову політику торговельних мереж. Ігор Віштак запевнив, що Мінагрополітики має можливість усунути цю проблему.
ШЛЯХ ДО ЕКСПОРТУ
Ще одна гостра проблема для виробників фундука — експорт продукції, адже поки що навіть усі разом вони не можуть регулярно зібрати потрібні обсяги горіха для зовнішніх покупців. А форма кооперативів, як в Італії, в Україні не працює, наголосив Максим Шейко.
Тим часом керівниця аналітичного напряму ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» при Кабміні Ольга Гвоздьова зробила огляд світового горіхового ринку та споживання продуктів із горіхів у країнах ЄС, назвавши основні тенденції експорту.
«Ми співпрацюємо з Асоціацією з 2019 року: спочатку це був з її боку запит на аналіз імпорту і споживання у світі волоського горіха, — розповіла вона. — Потім був запит на інформацію по фундуку. А тепер ми вже говоримо про створення експортного альянсу разом із партнерами з метою виходу на зовнішні ринки з потенціалом на продукти з доданою вартістю».
Крім «Філберту» одним із локомотивів українського фундукового експорту стане компанія «Галс Агро», яка вже цього року отримає першу товарну партію фундука. У компанії вже є домовленості з їхніми постачальниками саджанців, які будуть закуповувати в них майбутній урожай.
«Нам пропонують 2,8–3 євро, — каже Лайтер. — За результатами аналізів, наші горіхи вийшли кращими, ніж у середньому по Італії. Однак нині буде складним питання логістики — у Молдові з волоським горіхом воно вже постало. Ми можемо розглядати варіант транспортування фундука без шкарлупи».
До компетенції Офісу з розвитку підприємництва та експорту належать консультування виробників щодо експорту та переробної галузі, яка стосується й виробників горіхів.
Є дві безплатні програми навчання — для експортних менеджерів, а також для підприємців — як залучити гранти, повідомив на форумі Андрій Ремізов, директор Офісу.
«Ми також долучаємось до організації павільйонів України на міжнародних бізнесових форумах. Щоб підприємцям було дешевше колективно поїхати за кордон і знайти там іноземних баєрів. Наприклад, з нещодавнього — BioFach — у лютому наші клієнти підписали 20 контрактів за результатами зустрічей на цій виставці на суму експортної виручки понад 5,5 млн євро», — розповів Ремізов. Він також нагадав, що його організація керує проєктом «Дія». Бізнес, що допомагає українцям започаткувати власну справу. Зокрема, створити сади.
Однією з центральних тем конференції стало виконання державної грантової програми із садівництва, ягідництва та виноградарства. Наразі саме горіхові сади (фундук і волоський горіх) лідирують серед інших культур за площею нових насаджень, створених на грантові кошти. Це 571,8 га. Для порівняння: яблуневі сади, створені на державний грант, становлять 395,6 га, плантації лохини та чорниць — 372,3 га. Далі з великим відривом ідуть інші плодово-ягідні насадження.
Поточного року на грантову програму в бюджеті закладено 997 млн гривень, та, за словами Віштака, фінансування наразі налагоджено. Після надання гранту та за подання документів на оплату через уповноважений банк фактично оплата здійснюється протягом тижня.
«Тому ті, хто не скористався, можете це зробити, — закликав Віштак на форумі. — Щоб не було якихось моментів щодо особистої зацікавленості чиновників, продумана процедура розглядання цих заяв: їх подають через «Дію», а проєкти розглядають міжнародні експерти USAID без участі чиновників міністерства».
Про власний досвід освоєння гранту на конференції розповіли Олег Лазарук, керівник ФГ «Стадниця-Агро» (Київська обл.), яке заклало 17 га фундукового саду, та приватний підприємець Павло Рогоза з Дніпропетровської області, чиї насадження на грант становили 23 га.
За словами Лазарука, вони на 17 га вклали 4,197 млн грн грантових коштів і додатково 1,798 млн — власних. На сьогодні вже посаджено весь сад і проведено крапельне зрошення.
«Чи варто йти в грантову програму? — запитує Лазарук і сам відповідає: — Однозначно — варто! Це дуже велика фінансова допомога у закладанні саду. У частині оформлення програма цікава тим, що ні до кого не тре ба звертатись — просто подати документи у «Дію». У нас була невелика помилка, і я дякую Мінагрополітики, що вони відразу нам на неї вказали — ми швидко її виправили й через два тижні знову подали заявку. Цей етап був швидко пройдений».
Павлу Рогозі було ще простіше — проєкт наса джень він зробив сам. Пройшовши всю процедуру отримання гранту та перший етап його освоєння, він уже сам консультує фермерів, як правильно зробити грантовий проєкт.
«До мене стали звертатись по рекомендації банку, інших колег — так уже близько десяти проєктів із фундука, які я розробив, затверджено. Загалом таких проєктів за різними культурами (волоський горіх, суниці, малина, шипшина) — близько двадцяти», — розповів Рогоза.
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
Серед спікерів конференції були вже досвідчені фундуководи, які вирощують культуру, так би мовити, поглиблено. Наприклад, перший промисловий органічний сад фундука на ведмежому горісі Nuts-n-Garden (Київська обл.). За словами співзасновниці господарства Ніни Смірнової, цього року вони закінчили перехідний період до органічного господарювання й отримали сертифікат Органік стандарту. Nuts-n-Garden вирощує десертні сорти фундука й застосовує кліматичні системи на сонячних батареях.
Ігоря Цибенка, власника розсадника та саду ФГ «Батьків сад» (Хмельницька обл.), уважають серед фундуководів одним із найсильніших експертів у галузі, зокрема з посадкового матеріалу. Він розповів на конференції про секрети й особливості інтенсивного вирощування фундукового саду, зокрема організацію додаткового запилення. Спільно з «Галс Агро» й іншими господарствами в різних кліматичних зонах країни «Батьків Сад» провів експеримент із запилення, застосовуючи дрони. А власник мигдалевого розсадника в Кіровоградській області Валерій Буров поділився з присутніми інноваційними підходами до вирощування саджанців мигдалю промислових іспанських сортів на підщепі GF677.
Технологічну частину вирощування фундукового саду продовжив міжнародний експерт компанії BACF Володимир Воєводін. Він розповів про основні ризики у вирощуванні горіхоплідних культур. Іван Бережницький, керівник групи компаній «Тех Ексім Груп», зробив огляд закордонного обладнання для переробки фундука, спираючись на можливості українських виробників, і порівняв його з вітчизняним.
Світові горіхові новації були темою Марії Самарської, головного агронома Української горіхової асоціації, яка напередодні побувала на ІX Світовому горіховому симпозіумі у Греноблі (Франція).
«Усі ми вже достатньо їздили й бачили переробку та кооперацію, роботу грантових програм, сиcтемну співпрацю всієї горіхової галузі, — резюмував у фіналі форуму Геннадій Юдін. — Уперше програма USAID працювала для фундукової галузі України. Сьогодні ми порушуємо питання перед нашим урядом: така сама система має працювати у нас. Система переробки, складування, очищення продукції сьогодні стукає у двері кожному фермеру».
Потенційні ринки для експорту фундука
Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» співпрацює з Українською горіховою асоціацією з 2019 року. Спочатку Офіс робив для неї аналіз імпорту і споживання у світі волоського горіха. Пізніше запит розширився на фундук. Нині ці дві організації спільно з партнерами працюють над створенням експортного альянсу. Його мета — вихід на зовнішні ринки з потенціалом виробництва продуктів із доданою вартістю.
«Загальний тренд останніх років — посіви горіха, що збільшуються, — каже Ольга Гвоздьова, керівниця аналітичного напряму ДУ. — Звичайно є певний вплив ковіду, і є нерівномірний тренд по фундуку».
Офіс і, зокрема Гвоздьова, збирає й аналізує інформацію щодо найбільших споживачів горіхів у світі за країнами. Наприклад, у мигдалевий топ входять США, Індія, Німеччина, Італія. Щодо споживання фундука, то тут переважають Німеччина й Італія, а в п’ятірку входять Туреччина, Франція та Китай. З волоського горіха на першому місці з великим відривом — Китай. Далі — США, потім — країни Європи.
Основних імпортерів поділено за культурами, а також горіхом у шкарлупі та без неї. Серед країн Європи у топі по мигдалю без шкарлупи — Німеччина, Іспанія, Італія та Франція. У першій п’ятірці імпортерів фундука без шкарлупи — Німеччина, Італія, Франція, Швейцарія та Польща, у шкарлупі — Німеччина, Італія, Іспанія. Це і є потенційні ринки для українського експорту, зауважує Гвоздьова. Волоський горіх без шкарлупи найбільше імпортують Німеччина, Іспанія, Нідерланди, у шкарлупі — Італія, Іспанія, Німеччина.
«Поки що йдеться тільки про сировинну продукцію, яку може запропонувати Україна, — каже аналітик. — Проте ми вже можемо говорити про перспективу експорту продукції з доданою вартістю, переробної. Для деяких виробників це вже теперішнє».
Запити щодо цього вже є безпосередньо до Офісу, і він тільки починає робити аналіз цих продуктів, зокрема конкурентів України на ринку Європи. Із закритих баз даних, до яких має доступ ДУ, можна дізнатись, які продукти саме цього напряму є у супермаркетах Європи, яка ціна, хто виробник, чи є вона імпортною для певної країни, яке походження горіха у цих продуктах, які інгредієнти в них використовують та які є в них сертифікати. Відповідно, можна з’ясувати тренди на цих ринках.
Як приклад: олія з волоського горіха та фундука. Тут найбільші ринки — Франція, Німеччина та Велика Британія. Останні три роки олія з волоського горіха переважає. Є свої тренди у так званих твердженнях і сертифікатах підтвердження, які також відстежує Офіс. Як і інформацію про новинки, що з’являються в супермаркетах кожного року. За останні роки 25% новинок — це органічна олія. Є тренд на використання упаковки з переробкою, тренд на преміум продукти, перелічує Гвоздьова.
Є ще кілька тенденцій, які помітили аналітики Офісу. По-перше, з’являються виробники, які виробляють готову продукцію самостійно на ринках Європи, а також компанії, що активно працюють із прайвед-лейблами. Наприклад, для торгової мережі Carrefour на ринку Франції виробляє горіхову олію інша компанія. Місцева компанія може виробляти олію, а горіхи брати з Туреччини. Щодо горіхового борошна на ринку Франції та Німеччини — тут багато також сертифікованої органічної продукції. Фахівці вивчали ринки Польщі, Латвії щодо горіхових паст, кремів, олії. Сировину для цих продуктів вони закуповують у Німеччині.
Офіс може зробити дослідження конкурентів індивідуально під кожний продукт, але його завдання, як стверджують керівники ДУ, зробити це не разовою допомогою, а об’єднати компанії, що прагнуть вийти на закордонні ринки з продуктами переробки, і разом з Українською горіховою асоціацією подаватись на фінансову підтримку цього альянсу. Тому дослідження — це тільки старт. Після нього можна порушувати питання виставок, пошуку партнерів на закордонних ринках та інше. Щотижня Офіс робить розсилку зі всіма актуальними питаннями для розвитку бізнесу і експортерів з державними послугами, що допомагають бізнесу.
Матеріал підготовлено на основі виступу Ольги Гвоздьової, керівниці аналітичного напряму ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»
Садівництво по-українськи
