Посівна між викликами й можливостями
Компанія Agricom Group має свою основну культуру, яку можна назвати нішевою, зважаючи на площі посіву її в інших господарствах. Це – овес. Маючи один із найсучасніших заводів із переробки вівса, ми відводимо під нього значні площі. Цього року площа посіву становить 3,8 тис. га. Планували посіяти 4 тис. га, але погода вкотре внесла свої корективи.
Наші землі розташовані в Чернігівській і Житомирській областях, де посівну ранніх ярих ми почали 18 квітня, а закінчили наприкінці квітня, бо через постійні дощі простояли понад три тижні. Під час сівби вносили лише азотні добрива, яких рослини потребують найбільше. Зараз майже всі посіви в доброму стані, тож є надія отримати заплановану врожайність., Нині, де є потреба, вносимо гербіциди. З фунгіцидом поки що взяли паузу, бо вже два тижні опадів немає, відповідно, проводимо моніторинг.
Беручи до уваги торішній досвід, а також прогноз погоди, ми внесли деякі корективи в структуру посіву, зокрема, це стосується пізніх ярих. Так, на Чернігівщині сіємо понад 1 тис. га сої, бо багато площ було затоплено водою. Наразі залишається понад 200 га, які ми не зможемо вчасно обробити. На Житомирщині теж ситуація з підтопленням схожа. Ввели ще одну культуру, яка буде для нас цінною, – це гірчиця, бо на літо-осінь плануємо сівбу 3,5-4 тис. га сидератів.
Працюючи в сільському господарстві понад 35 років, можу сказати, що кліматичні умови з кожним роком змінюються, і якщо вчасно не зреагувати, то можна втратити рік. Ця весна не була виключенням. Прийшла рано, потім пішли опади, коли за два дні випадала місячна норма, а ще до цього опади йшли практично постійно з жовтня. Рослини через низькі нічні температур застигли в розвитку, в ґрунті відчувався дефіцит повітря, коренева система в озимих почала загнивати, тож у нас уперше пропала частина посівів вівса. Після інтенсивного промивання ґрунт став як бетон, мабуть, значна частина органіки була вимита з верхніх шарів. Така ситуація нині в більшості господарств.
Та попри все роботи тривають. Згідно з графіком ми закінчили сівбу кукурудзи та соняшнику, закінчуємо сіяти сою і до кінця місяця – гречку та просо. Розпочали внесення посходових гербіцидів на кукурудзу і соняшник, завершили друге внесення фунгіциду і підживлення на озиму пшеницю. Через те, що на Чернігівщині навесні опадів було трохи менше, там озимі не зазнали такого стресу, як на Житомирщині, де було до 30-40% площі під водою і як результат – хвороби та загибель частини рослин.
Цьогоріч ситуація з добривами, особливо азотними, змінювалася швидко і ми намагалися купити за оптимальними цінами. Застосували карбамід для внесення в рядок під овес, соняшник і кукурудзу, а також КАС для підживлення озимих і кукурудзи. Розрахунки на планову врожайність робили, виходячи з потенціалу поля. Ми маємо дані за 5 років і великий практичний досвід необхідності елементів живлення для рослини, бо наука і практика не завжди дають однакові результати.