Мастит завжди був і є нагальною проблемою в галузі тваринництва. Головною причиною виникнення цього захворювання фахівці називають порушення технології машинного доїння, обсіменіння молочної залози корови бактеріальною мікрофлорою, порушення білкового та мінерального обмінів в організмі. Згідно зі статистикою 70% корів заражаються збудниками маститів під час доїння, адже більшість патогенів, що є причиною виникнення маститів, належать до контагіозних. Окрім того, ризики виникнення маститів збільшуються у разі порушення ветеринарно-санітарних норм утримання корів, зокрема за тривалого перебування великої кількості тварин у закритих приміщеннях, а також унаслідок впливу стресових чинників, що знижує рівень природної резистентності хвороботворним організмам.
Утім, у ПП «Аграрна компанія 2004», що на Хмельниччині, переконані: якщо до розв’язання проблеми маститів підходити системно й комплексно, її масштаби можна значно зменшити. Господарство має близько 5,5 тис. голів ВРХ, з них 2700 — основного стада. Усе поголів’я сконцентровано в шести відділках. Середній надій молока на корову становить 28 л. Торік було реалізовано близько 9 тис. літрів молока на фуражну голову, причому екстракласу, а це ще один показник системної роботи щодо профілактики маститів.
Утримання корів на відділках ПП «Аграрна компанія 2004» здебільшого прив’язне, але дотримання чистоти в приміщеннях з якісною солом’яною підстилкою та доступом корів до кормів і води — у пріоритеті тваринників. Тут розуміють: здоров’я стада залежить насамперед від чіткого дотримання санітарно-гігієнічних норм утримання тварин і профілактики хвороб, а лікування — результат прогалин у менеджменті утримання. Доповнює якісний догляд за поголів’ям система ветеринарного контролю.
— На наших підприємствах організовано систему ранньої та планової діагностики маститу, — розповідає директор департаменту молочного скотарства компанії Богдан Баб’яр. — На одному відділку встановлено доїльну залу, на решті — молокопроводи. Щодня первинну діагностику проводять оператори машинного доїння: здоюючи перші цівки, вони спостерігають, чи є видимі зміни в молоці кожної корови. Якщо бачать такі зміни, повідомляють ветлікаря, який вживає відповідних заходів. У рамках планової діагностики щомісяця перевіряємо молоко кожної тварини на вміст соматичних клітин і їхню кількість. З твариною починаємо працювати, коли є понаднормове збільшення клітин на 100 тис./мл. Зазначу, що більшість господарств так не працює — чекають, коли кількість клітин значно перевищить цей показник. Натомість таким чином ми не допускаємо переростання маститу із субклінічної форми в клінічну. Окрім того, ми дійшли висновку: чим менше соматичних клітин у молоці — тим більше в ньому лактози, що поліпшує смак молока — воно стає значно солодшим. У цьому ми переконалися, коли відбирали молоко корів для пастеризації й подальшого його продажу через молокомати. У такому молоці кількість соматичних клітин не перевищувала 200 тис./мл. Нагадаю, що для молока екстракласу нормою є 400 тис. клітин/мл.
Вакцинація в дії
Завжди є ризик проникнення збудників маститу в організм корів через доїльний апарат, руки доярів. Щоб нівелювати цей чинник, у господарстві кілька років тому почали застосовувати вакцини від маститу. На першому етапі зупинилися на вакцинах з аутогенних штамів. Причина — велика кількість збудників маститу, тож виробити імунітет тварині до кожного з них майже неможливо. Аутогенні вакцини також добре зарекомендували себе для проведення специфічної профілактики, коли захворювання спричинено новим патогеном, зокрема тим, проти якого антибіотики або інші комерційні вакцини неефективні, а також є високий рівень вибракування або загибелі тварин.
— Вивчивши ринок аутогенних вакцин проти маститу, ми зупинилися на препараті Бовімун Аутовак Маст української компанії «БіоТестЛаб», — розповідає Богдан Баб’яр. — Зокрема, через підхід не просто продати свій продукт, а допомогти. Підхід комплексний: виявити, ідентифікувати збудника, створити вакцину під конкретне господарство з виділених штамів мікроорганізмів, скласти програму профілактики маститу, де вакцинація — важливий, але не один-єдиний елемент. Не менш важливо розробити й контролювати менеджмент утримання, доїння, годівлі.
Вакцинацію в господарстві проводять кількома методами. Це може бути вакцинація всього поголів’я (килимовий метод) або вакцинація в період сухостою. Адже тварина найуразливіша, коли опірність організму хворобам падає — після отелення і в період найбільшої продуктивності. У період сухостою молочна залоза перебудовується, готується до нової лактації, відтак знижується місцевий імунітет, зростає ризик інфікування навіть умовно-патогенною мікрофлорою.
— Ми планово проводимо діагностику маститів, маємо історію по кожній тварині кожного відділку з 2019 року, — розповідає керівник департаменту. — Так, на одному з відділків повністю провакцинували корів аутогенними вакцинами Бовімун. Можу впевнено стверджувати, що тварини отримали високий імунітет. Оскільки вакциновані корови через молозиво передають імуноглобуліни, що захищають новонароджених телят від інфекційних збудників, то з молодняком жодних проблем також немає. На проблемних відділках, де проводимо вакцинацію, рівень захворюваності на мастити прийшов у норму: субклінічні мастити нині становлять 7% стада, клінічні — 5%. На решті відділків мастити або взагалі не реєструємо, або реєструємо дуже зрідка. Якщо надалі захворювання й виникає, то лікування вакцинованих тварин протизапальними препаратами або антибіотиками, залежно від складності маститу, відбувається набагато швидше і ефективніше.
Зважаючи на такий результат, тваринники ПП «Аграрна компанія 2004» й надалі планують працювати з вітчизняними вакцинами, і не тільки аутогенними. Зокрема, на кількох відділках уже більше як рік застосовують інші вакцини виробництва компанії «БіоТестЛаб»: Бовімун 4 — проти респіраторно-репродуктивного комплексу захворювань ВРХ та Бовімун Нео — для профілактики діареї у новонароджених телят. Результатом задоволені.
А скептиків щодо дієвості аутогенних вакцин, серед яких, до речі, був і Богдан Баб’яр, на молочній фермі ПП «Аграрна компанія 2004» тепер точно немає.
— Донедавна я був категорично проти аутогенних вакцин — я не вірив у них, бо до кінця не розумів механізму їх дії, — каже керівник департаменту. — Але фахівці «БіоТестЛаб» мені професійно пояснили, як вони працюють, і на практиці підтвердили аргументи. Тож тепер я прихильник аутогенних вакцин, вони на «відмінно» виконують свою роботу.
The Ukrainian Farmer
