За позакореневого підживлення кукурудзи мікроелементи засвоюються краще

Мікроелементи, що застосовують як позакореневе підживлення рослин кукурудзи, засвоюються приблизно на 80-90%, тоді як кореневе – всього на 20-30%. Ступінь і швидкість засвоєння елементів живлення через листя в 3-6 разів (у разі внесення із засобами захисту в 30-40 разів) вища, ніж під час засвоєння корінням добрив, унесених у ґрунт, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Однак обсяги засвоєння елементів через листя обмежені. Якщо фосфор, калій і кальцій практично неможливо внести в достатній кількості шляхом позакореневого підживлення, то потребу рослин у мікроелементах через листя можна задовольнити на 100%.

У розвитку рослин кукурудзи виокремлюють дві основні критичні фази, під час яких рекомендовано посилене внесення мікроелементів по листку. Це фази трьох-п’яти та семи-восьми листків.

У першу з них рекомендується дати рослинам додаткове фосфорне живлення разом із марганцем, бором і цинком. Фаза семи-восьми листків характеризується інтенсивним ростом рослин, тож зростає потреба в цинку, марганці, борі та міді. Адже бор і цинк сприяють кращій виповненості й озерненості качанів, мідь – підвищенню вмісту білка і цукру в зерні та стійкості до вилягання та ураження хворобами, що, безумовно, впливає на формування врожайності зерна.

Можна до пори до часу заощадити на основному внесенні фосфору та калію, можна оптимізувати внесення азоту, однак обов’язково потрібно забезпечити посіви цинком, бором, молібденом, марганцем тощо. Це дасть змогу реалізувати той потенціал кукурудзи, який реально отримати.

Раніше повідомлялося, яке позакореневе підживлення кукурудзи найефективніше.