Золочівський район Харківщини наразі потерпає від російської агресії. Багато агропідприємств фізично не можуть працювати й зазнають значних збитків. Але практично біля самої лінії фронту аграрії не припиняють діяльність, незважаючи на труднощі. А їх чимало — починаючи від дефіциту пального і закінчуючи періодичними обстрілами й «прильотами».
Ми побували в одному з прифронтових господарств, щоб дізнатись, як пройшла весняна посівна під гуркіт артилерії.
ПРАТ «АФ ім. Сковороди», що розташовано в Золочівському районі Харківської області, має в обробітку близько 4700 га, на яких вирощують кукурудзу, соняшник, ячмінь, пшеницю, цукровий буряк і невелику кількість кормових культур для власного тваринницького підрозділу. Власник підприємства Микола Іванович Куценко розповів, що ворог не дійшов до Сковородинівки близько кілометра. Коли підійшов час сіяти, ворога відкинули ближче до кордонів, однак ситуація на місці все ще була неспокійною.
Довелося підлаштовуватися до нових реалій: наприклад, вихід у поле був пов’язаний з організаційними труднощами — комендантська година поширювалась на всіх без винятку, тому працювати доводилось тільки у дозволений час. Це значно скорочувало продуктивність, і посівна тривала більше часу, ніж зазвичай. Проте нічого критичного не сталося, всі культури вдалось посіяти вчасно, в оптимальні строки. Найбільше цьому посприяла швидкісна сівалка Väderstad Tempo F8, яка забезпечила достатній рівень продуктивності. Без цього агрегата посівна розтягнулась би в часі з відповідними негативними наслідками для врожайності. У ці непрості часи жодне підприємство не може собі дозволити ризикувати, бо ціна кожної помилки нині зовсім інша. Раніше аграрії ризикували тільки розміром прибутку, а тепер ідеться про виживання і збереження основних засобів.
Сівалку Väderstad Tempo F8 придбали на початку минулого року, і до нашого візиту агрегат відпрацював фактично два сезони. Власник задоволений високою продуктивністю сівалки, а також вказує на відмінну якість сівби. Тут важливий кожен елемент: глибина висіву насіння, дотримання норми висіву, рівномірність розташування насінин у рядку, одночасне внесення добрив. Усе це дає безперечну перевагу: власник підприємства точно знає, що зроблено все можливе для отримання хорошого врожаю. Неякісну сівбу виправити неможливо. Коли з’являються сходи й стає зрозумілим, що щось зроблено не так, пересівати вже пізно — оптимальні строки спливли й потрібно чекати наступного сезону.
Сівалку застосовують для сівби кукурудзи й соняшнику, загальне напрацювання становить близько 800 га на сезон. Щоправда, тут сіють близько 2500 га технічних культур, але одночасно працюють сівалки інших виробників.
Агроном підприємства В’ячеслав Хроленко розповів, що вже перший сезон показав переваги електричних приводів висівних пристроїв — не було пересівів, автоматичне вимкнення секцій дало відчутну економію насіння і добрив. Також було зручно змінювати норму висіву у великих межах. Наприклад, торік сіяли кондитерський соняшник нормою 25 тис. на гектар, і це не викликало жодних труднощів — завели значення у планшет, відкалібрували й почали сіяти.
Швидкість сівби — 17–18 км/год на кукурудзі, із соняшником працюють дещо повільніше для досягнення максимально можливої якості. Насінини соняшнику через неправильну і несиметричну форму важче опрацьовувати, тому швидкість тут може впливати на точність розподілення.
Сівалка агрегатується з трактором John Deere потужністю 195 к. с. Цього цілком достатньо для роботи із заданою швидкістю навіть на полях із горбистим рельєфом. Втрати пального становлять 5–6 л на гектар. Така продуктивність сівби (за 10-годинний робочий день) становить 50–60 га. Під час сівби кукурудзи завантажувати насіння доводиться кожні 18 га. Норма висіву — 68 тис./га. Соняшник сіють із нормою 50–55 тис./га, і тут вистачає двох завантажень на день.
Від глибини висіву залежить не тільки швидкість і рівномірність проростання. Розміщення кореневої системи у вертикальній площині має критичне значення для вегетації впродовж усього сезону. У господарстві кукурудзу сіють на глибину 4–5 см, а соняшник — на 3–4 см залежно від розміщення вологи та погодних умов. Сівалка точно витримує встановлені параметри по глибині, тому сходи отримують рівномірні по всій площі поля. Відсутність внутрішньої конкуренції дає змогу досягати максимальних результатів, і генетичний потенціал рослин розкривається максимально.
Перед початком сівби виконується калібрування однієї-двох секцій. На весь процес витрачається до 15 хв, цикл повторюють 4–5 разів, щоб гарантувати максимально точну роботу висівного пристрою. Точність роботи на кукурудзі не знижується менше як на 97%, що є цілком достатнім для отримання максимальних результатів.
Технічних питань до агрегата не виникало. Проте за вологих умов кілька разів самі з необережності забивали грунтом сошники для внесення мінеральних добрив. Тут слід зауважити, що практично всі ґрунти на полях господарства — чорноземи, які обробляють плугом практично щороку. Робота в таких умовах вимагає ретельного підходу до вибору часу для будь-яких польових робіт, і сівба — не виняток.
Коли заговорили про те, чи подобається сівалка, власник сказав, що його все влаштовує. Агроном додав, що можна було б придбати ще й 16-рядну модель. Це дасть змогу значною мірою підвищити швидкість сівби. В останні роки навесні «вікно» з оптимальними умовами надто коротке, і доводиться працювати з максимальним навантаженням і концентрацією всіх наявних технічних і людських ресурсів. Ще одна сівалка Väderstad могла б кардинально змінити ситуацію зі швидкістю сівби. Проте власник поки що не може планувати оновлення технічного парку через труднощі з продажем зерна. Лишається чекати на звільнення морських шляхів і перемогу.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Микола Куценко, власник ПРАТ «АФ ім. Сковороди»»
— Ми купуємо нову техніку, спираючись на досвід сусідів і колег. Так вийшло із сівалкою Väderstad Tempo F8. У нас виникла потреба оновити посівну техніку для кукурудзи й соняшнику, тож почали розглядати різні варіанти. Подивились, що купують сусіди та які результати отримують, вивчили конструктивні особливості кількох найбільш технологічних агрегатів і ухвалили рішення. Так у нас з’явилась сівалка Väderstad Tempo F8.
В’ячеслав Хроленко, агроном
— Вибираючи сівалку, врахували навіть людський чинник. Коли механізатори намагаються зробити якомога більше гектарів за зміну, у більшості випадків це призводить до зниження якості сівби. Стежити за цим буває важко, бо земель багато, і всіх контролювати фізично неможливо. Погіршення якості сівби призводить до зменшення врожайності, підприємство недоотримує прибуток. Із сівалкою Väderstad Tempo F8 можна працювати на високій швидкості без втрати якості, і це унеможливлює вплив людського чинника на результат.
The Ukrainian Farmer
