Висока продуктивність збирання завжди є важливим чинником. Однак хто замислюється: що такого важливого? Ну, завершиться збирання на кілька днів пізніше — нічого критичного не станеться. Проте кожен зайвий день збирання — це додаткові втрати, яких можна уникнути. Також це втрати врожаю через вплив погоди, тварин і людей. Під час збирання кукурудзи погода може підкинути багато неприємних сюрпризів, що здатні затримати збирання аж до настання морозів або й взагалі до лютого-березня. Наприклад, у США вчені підрахували, що година простою комбайна коштує 300–325 доларів, до того ж ця цифра може зрости до 900 дол./день, якщо через затримку не вдасться зробити обробіток ґрунту або завершити збирання до снігопадів. В Україні вартість затримки збирання не набагато нижча за американську.
Готуватися заздалегідь
До збирання кукурудзи українські аграрії окремо не готуються. Уся техніка вже відпрацювала на попередніх культурах, і треба тільки зробити останній, найпотужніший ривок сезону. У цьому разі тільки кукурудзяні жатки є тим механізмом, що починає працювати разом із початком кукурудзяного сезону. Ураховуючи, що до цього комбайн та інші машини вже зібрали близько половини площ, можливо знадобиться швидкий огляд і заміна зношених деталей. Звісно, якщо ці деталі є під рукою, і не потрібно очікувати кілька днів або тижнів, коли їх привезуть. Окрім збиральної техніки слід подбати про сушіння — недостатня потужність сушарки може стати вузьким місцем і обмежувати загальну продуктивність збирання.
Оцінюйте втрати
Досвідчений оператор і комбайн із правильними налаштуваннями може забезпечити втрати на рівні не більшому як 1%. Визначити кількість втрат можна за допомогою рамки — кинули в поле, порахували кількість зерен і перерахували відповідно до одиниць вимірювання (наприклад, кг/га).
Наступний крок — визначити джерело втрат. Для цього потрібно різко зупинити комбайн і підрахувати втрати окремо за жаткою, а також позаду комбайна. Таким чином визначається, де саме втрачається зерно. Якщо проблеми в жатці, треба перевірити її технічний стан, а також змінити налаштування. Практика показує, що більшість втрат кукурудзи відбувається саме за жаткою, тому особливу увагу слід приділяти саме цій частині комбайна. Також можливо доведеться дещо зменшити робочу швидкість й утримувати оберти ротора/барабана на нижній межі рекомендованого діапазону.
Якщо втрати спостерігаються за системою обмолоту і сепарації, слід перевірити завантаження машини. Воно має бути практично максимальним, але не надмірним, інакше ефективність обмолоту знижуватиметься.
Пошкодження зерна відбувається за двох причин: висока вологість (понад 25%) і неправильні налаштування. Тому починати збирання кукурудзи варто за умови, коли вологість зерна зменшується до 25%. Але такі умови можна «зловити» не завжди, а молотити потрібно. Тому доводиться пом’якшувати умови обмолоту і насамперед зменшувати оберти барабана або ротора.
Під час налаштувань комбайна зав жди слід пам’ятати, що, обираючи певну стратегію (максимальну продуктивність, максимальну якість зерна, мінімальні втрати), ми покращуємо одні якості іншими. Наприклад, мінімальні втрати ніколи не вдасться досягти за максимальної продуктивності. Теж і з якістю зерна вона досягається передусім мінімальними обертами ротора чи барабана, що не сприяє високій продуктивності. Тому залежно від фактичних умов сезону й потреб сьогодення власник самостійно визначає стратегію обмолоту.
Регулювання жатки
Щоб правильно налаштувати жатку, потрібно врахувати кілька моментів. Перший — швидкість руху ланцюгів, що захоплюють стебла кукурудзи, має відповідати швидкості руху комбайна. Замала швидкість призводитиме до нахилу стебел уперед і можливої втрати качанів. За більшої швидкості стебла будуть затягуватись у жатку надто інтенсивно з можливим їх вириванням із землі й відповідним перевантаженням ланцюгового привода, та пришвидшеним зношенням елементів жатки. Якщо оператор установив правильну швидкість ланцюгів, вертикальні стебла кукурудзи протягуються вниз, а качани відриваються без пошкоджень.
Відстань між відривними пластинами має відповідати товщині стебел. Завелика відстань сприятиме втраті зерна з качанів або й самих качанів під час їх відривання. Надто мала відстань між пластинами може стати причиною гальмування руху стебел і нахилу їх уперед, що також збільшує ймовірність втрат.
Регулювання обмолоту
Обмолот вимагає балансу між частотою обертання барабана/ротора і зазором до підбарабань. Висока швидкість обертання барабана/ротора є основною причиною пошкодження зерна комбайном. Установлюйте найменшу можливу швидкість обертання ротора, яка дозволить очистити зерно. Починати слід із рекомендованих заводом значень швидкості обертання барабана/ротора і зазору підбарабання. Через деякий час після початку збирання можна скорегувати налаштування.
Якщо швидкість обертання ротора занадто велика, качани кукурудзи будуть розламуватись, що може призвести до пошкодження зерна. Якщо зазор надто великий, повного обмолоту не відбудеться, і частки необмолочених качанів потраплятимуть у зерновий бункер. Для якісного обмолоту й сепарації потрібно дотримуватись таких правил:
• тримайте камеру ротора заповненою, щоб мінімізувати жорсткий контакт зерна з підбарабанням і бичами;
• установлюйте якомога менші обороти ротора для забезпечення якості зерна;
• зменшуйте зазор підбарабання для ретельнішого обмолоту;
• підвищуйте швидкість ротора тільки тоді, коли це не призводитиме до пошкодження зерна (в сухих умовах, за низької вологості культури).
Регулювання сепарації
Після обмолоту зерно відокремлюється від незернової частини матеріалу за допомогою решіт і повітряного вентилятора. Верхнє решето пропускає все зерно та необмолочені качани до нижніх решіт, які пропускають тільки зерно. Необмолочені частки качанів через систему домолоту потрапляють назад у ротор для повторного обмолоту. Налаштування решета й швидкості обертання вентилятора мають вирішальне значення для отримання чистого, якісного зерна. Тут також спочатку все налаштовують за рекомендаціями заводу, а потім корегують за потреби. Якщо швидкість вентилятора занадто низька, шматочки стебел і качанів потраплятимуть у зерновий бункер. Якщо швидкість вентилятора занадто висока, зерно видуватиметься й втрачатиметься через задню частину комбайна.
Починаємо з гірших
Досвід показує, що збирання кукурудзи варто починати з тих полів, де є проблеми зі шкідниками, хворобами й іншими проблемами. Так зменшуються потенційні втрати, а нормальні поля можуть почекати. Іноді для визначення гірших полів візуального оцінювання недостатньо, і тут на допомогу може прийти система картування врожайності. Окрім того, що ця система демонструє результати всіх дій сезону, вона здатна визначати в режимі реального часу врожайність кожного метра поля. Коли власник підприємства бачить, що існують проблеми, він одразу може виїхати в поле й оглянути стан культури або решток, відібрати зразки для аналізу. Це дасть чіткі відповіді на запитання: що я зробив не так, і як слід діяти, щоб не повторно не припускатися помилок наступного сезону. Для отримання точних даних слід виконувати калібрування системи картування врожайності щоразу, коли відбувається перехід на інший гібрид і навіть під час переїзду на інше поле, де вологість культури суттєво відрізняється.
Коли не все гаразд із посівами
Полеглу кукурудзу в Україні можна побачити не так часто, і тому збирання цієї культури у такому стані є незвичним навіть для операторів компаній, що надають послуги. Сучасні гібриди зазвичай демонструють стійкість до хвороб і шкідників, які можуть вплинути на структуру стебла. Крім того, самі стебла стали міцнішими й добре витримують навантаження від впливу погодних чинників. Проте іноді все ж трапляються ситуації, коли цілі поля достигають «лежачі», і щоб елементарно звільнити поле від цієї культури, доводиться запускати комбайн. Ніяке дискування не усуне проблему, навіть якщо врожайність низька й молотити немає сенсу. Головним завданням є зрізати й подрібнити стебла, щоб можна було готувати поле до наступного сезону. В Україні кукурудза вилягає в основному через буревії в літній період, а також під час інтенсивних зимових снігопадів.
Перед початком збирання варто оглянути поля, щоб виявити аномальні ділянки. Розпочинати працювати потрібно саме з ними. Полеглі масиви більше схильні до ураження пліснявою й іншими хворобами. Шкідники й дикі тварини також здатні завдати відчутної шкоди. Тому краще не ризикувати й скористатися теплою сухою погодою для збирання саме таких ділянок.
Для роботи з полеглою кукурудзою насамперед налаштовуємо жатку. Збиральні ланцюги мають працювати агресивніше, тому їх потрібно розташовувати ближче один до одного. Відривні пластини також слід налаштувати якомога точніше, щоб зазор був трохи ширшим за товщину стебел. Жатка має рухатися максимально низько, щоб не чіпляти каміння й не загрібати ґрунт. Для зменшення втрат можна збирати тільки в напрямку проти нахилу стебел, але спочатку варто оцінити втрати від двостороннього збирання. Якщо втрати не критичні й зіставні з підвищенням витрат пального і часу на холості переїзди, можна працювати традиційним двостороннім способом.
Кукурудзяні мотовила тільки віддалено нагадують подібні пристрої в зернових жатках. Вони допомагають розділяти стебла і спрямовувати їх у жатку, але ніяк не впливають на кількість втрат. Плюсом є тільки збільшення робочої швидкості комбайна від 2–3 до 5–6 км /год.
До речі, робоча швидкість руху під час збирання полеглих ділянок буде зменшуватись, і навіть за допоміжних пристроїв її не завжди вдасться утримувати на більш-менш стандартному рівні. Треба бути готовим до цього й обов’язково попередити операторів, щоб вони не намагались розганятися до 8–9 км/год. Слід також ураховувати, що в таких умовах кількість матеріалу, що проходить крізь комбайн, також зменшується. Тому швидкість вентилятора, можливо, доведеться зменшити, щоб уникнути видування зерна з комбайна. Також потрібно уповільнити ротор, щоб зберегти якість обмолоту.
The Ukrainian Farmer
