До класичних вакцин, що застосовують для контролю поширення хвороби Ньюкасла (ХН), належать живі та інактивовані вакцини. Віруси HVT-ND були першими отриманими рекомбінантами HVT. Їх випустили на ринок у 2007 році. До основних переваг належать: введення в інкубаторі (п/ш чи методом in ovo), відмінний профіль безпечності й довічний захист від захворювань та падежу, спричинених хворобою Ньюкасла. Їхня здатність індукувати ранній початок імунітету та сильну імунну відповідь слизової оболонки відносно обмежена. У результаті вакцини проти ХН із вектором HVT переважно застосовують у комбінації із живими вакцинами проти хвороби Ньюкасла, а у деяких ендемічних зонах також може додаватися інактивована вакцина проти ХН. Мета цієї роботи полягала в розробці нової вакцини Ньюксітек ГВІ+НХ, Newxxitek HVT+ND, що індукує ранню появу імунітету та забезпечує широкий захист від хвороби Ньюкасла.
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Структури vHVT18 та vHVT19, що експресують гемаглютинін-нейрамінідазу (HN) або білок злиття (F) штаму вірусу хвороби Ньюкасла (ВХН) велогенного генотипу IV (техаський штам), відповідно, були отримані на фібробластах курячих ембріонів шляхом гомологічної рекомбінації між геномом HVT (штам FC126) та ДНК донорської плазміди. Основа FC126 HVT, локус вставки, промотер та сигнальні послідовності поліаденілування ідентичні vHVT13 ліцензованій вакцині проти інфекційної бурсальної хвороби (IBD) із вектором HVT. Усі дослідження безпечності проводилися на SPF птиці, порода білий леггорн (WL). Польове випробування безпечності проводили на комерційних бройлерах у США.
Дослідження ефективності проти вірусу хвороби Марека (ВХМ) проводили на SPF птиці породи білий леггорн (WL) чи на комерційних бройлерах. Дизайн досліджень підсумований у розділі ≪результати≫.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДУ
Структури vHVT18 та vHVT19, що експресують HN вірусу хвороби Ньюкасла чи F-ген велогенного штаму вірусу ХН, перевіряли на ефективність проти ХН. Структура vHVT19 індукувала кращий захист і була вибрана для подальшої розробки (рис. 1). Касета експресії F-гена вірусу хвороби Ньюкасла була генотипово та фенотипово стабільна принаймні після п’яти пасажів in vitro та п’яти пасажів in vivo.
ПЕРЕВІРКА БЕЗПЕЧНОСТІ
Конструкцію vHVT19 було визнано безпечною після введення високої дози курям, нецільовим видам птиці (перепілкам, індикам, фазанам, качкам та голубам) та ссавцям (мишам). Вона не демонструвала вірулентності після п’яти зворотних пасажів у курей і не поширювалася на контактну птицю. Тропізм тканин vHVT19 був подібним до батьківського HVT. Під час польових випробувань на бройлерах не було зареєстровано побічних реакцій.
ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
За поєднання з вакциною проти хвороби Марека SB-1 структура vHVT19 (F) індукувала кращий захист проти хвороби Ньюкасла (штам GB-Texas, генотип ІІ) на 14-ту добу, ніж структура vHVT18 (HN) чи наявна вакцина HVT-ND (HVT-ND1) і аналогічний захист проти хвороби Ньюкасла, як і інша наявна вакцина HVT-ND (HVT-ND2), у SPF птиці. Усі структури індукували відмінний захист на 42-у добу (рис. 1). Мінімальні захисні дози (МЗД) vHVT19 проти хвороби Марека та хвороби Ньюкасла (штам GB-Texas) були встановлені у SPF птиці після вакцинації п/ш чи методом in ovo. Структура vHVT19 індукувала повний клінічний захист та зменшення виділення вірусу в бройлерів, інфікованих штамом вірусу ХН Chimalhuacan (генотип V) на 42-у добу; ефективність знизилася, коли структура vHVT19 асоціювалася з vHVT13 (HVT-IBD) (табл. 1).
Аналогічно структура vHVT19 продемонструвала ефективність проти інших штамів ВХН для контрольного інфікування (генотип V Chicken/ USA/California/493/2002 та генотип VIIi (новий генотип, що виник на Ближньому Сході та в Азії) Chicken/Israel/ Kuvzat-Yavne/826/2013) у SPF птиці, вакцинованої п/ш, яку інфікували для контролю через 18 діб; знову ж таки, асоціація з vHVT13 знижувала ефективність (табл. 2).
Групи добових курчат із материнськими антитілами (Титр HI ВХН 9 log2), вакцинованих п/ш лише vHVT19 чи в комбінації з vHVT13 (HVT-IBD), інфікували для контролю штамом ВХН Chimalhuacan, генотип V, через 42 доби після вакцинації. Оцінювали виділення вірусу за допомогою орофарингеального (ОФ) мазка через 5 та 7 діб після контрольного інфікування (dpch) за допомогою RTPCR (ЗТ-ПЛР) у режимі реального часу з геном М.
Три серії vHVT19 індукували титри HI ВХН (рис. 2) та 95–100%-й захист проти контрольного інфікування ВХН із генотипом VIId штаму, виділеного в Південно-Східній Азії, на 28-у добу у SPF курчат. Одну серію перевірили на появу та тривалість імунітету від ХН; вона індукувала 100%-й захист від ХН, проти того ж штаму VIId після контрольного інфікування через 3, 8 і 13 тижнів після вакцинації.
Було також продемонстровано, що вакцина vHVT19 сумісна з вакциною проти хвороби Марека Превексіон РН, Prevexxion RN з новим серотипом 1 (RN1250) та з імунокомплексною вакциною проти вірусу інфекційної бурсальної хвороби.
ВИСНОВКИ
Векторна вакцина HVT-ND експресує F-ген із велогенного штаму вірусу хвороби Ньюкасла, вона є безпечною та індукує ранню появу та широкий захист від різних велогенних генотипів вірусу хвороби Ньюкасла. Її можна застосовувати одночасно з SB-1, вакциною проти хвороби Марека 1-го серотипу та/або з імунокомплексними вакцинами проти вірусу інфекційної бурсальної хвороби, але не з вакциною проти HVT-IBD. Нова вакцина Ньюксітек ГВІ+НХ, Newxxitek HVT+ND є додатковим інструментом для ветеринарних лікарів, що займаються птицею, щоб створити оптимальну програму вакцинації проти хвороби Ньюкасла, адаптовану до специфічної епідеміологічної ситуації.
Мішель Бюбло, підрозділ науково-дослідної роботи, ветеринарний відділ компанії Берінгер Інгельхайм (BIAH), Ліон, Франція
Анна Хюрлі-Бекон, підрозділ науково-дослідної роботи, BIAH, Атенс, Джорджія, США
Трой Хагс, Маріана Са Е Сільва, підрозділ науково-дослідної роботи, BIAH, Ґейнсвіль, Джорджія, США
Патті Дж. Міллер, Південно-східна лабораторія дослідження птиці, Служба сільськогосподарських досліджень Міністерства сільського господарства США (USDA-ARS), Атенс, Джорджія, США
Сіам Їт Вонг, підрозділ науково-дослідної роботи, BIAH, Сінгапур
Наше Птахівництво
