Про те, чим відрізняються підходи до ягідництва в Нідерландах та в Україні
Усю роботу на фермі я веду самостійно і сам відповідаю за результат. Сказати відверто, зі старту я просто не знайшов агронома –– професіонала, який спеціалізується на ягідництві, тож вирішив все опановувати самостійно. Я спеціально їздив за кордон переймати досвід провідних європейських господарств. Також я є членом клубу SAP і обмінююся досвідом із іншими практиками.
У мене немає аграрної освіти. Моя основна діяльність –– це ІТ та реклама в інтернеті. Свій дохід я максимально інвестую в новий напрям –– ягідний бізнес. Перша черга ягідного проєкту запланована на 5 га, поступово будемо розширювати. Зараз у мене висаджено півтора гектара лохини та гектар суниць садових. Я самоук, почав вивчати все на власний ризик. Ягідництво –– достатньо легкий стартап, адже майже всю потрібну інформацію можна отримати в інтернеті.
У планах є візит консультанта із Нідерландів, аби він подивився на стан поля. Якщо фахівець виявить неточності в технології та посадці, будемо оперативно виправляти. Я більше дивлюся на досвід європейців, а не українських фахівців.
З мого досвіду, по-перше, важливо працювати над проєктом ферми, робити креслення на папері, а вже потім втілювати їх у реальності. А не просто відміряти рулеткою ряд для посадки чи трасу для магістральної труби. Працюю із чіткими точками –– викликаю геодезиста і ми робимо ці роботи. У подальшому я, агроном, помічник чи інші особи, яким це потрібно, будуть мати вичерпні креслення поля: де проходить труба, вузол, електрика, магістралі тощо. Завдяки цьому в документації повний порядок.
По-друге, від самого початку я не економлю на витратних матеріалах та облаштуванні плантації: на торфі, воді чи добривах. Зараз роблю великий басейн для поливу обсягом 1000 кубів. Подача води, добрив контролюється датчиками, аби не було перевитрат чи недоливів. Поміряти все це на око нереально, всі ці дідівські методи треба залишити в минулому.
По-третє, плантація має бути максимально правильно закладена. Приміром, у мене не кислий ґрунт –– pH менш як 7,0. Вносити сірку для підкислення, як це роблять більшість вітчизняних виробників, я не хочу. Тому роблю за прикладом Нідерландів: використовую субстрат із торфу і кори дерев у правильній пропорції і в нього висаджую рослини. На сьогодні для кожного саджанця у мене заготовлено 150–180 літрів субстрату, без врахування мульчі. І це на момент старту дуже добре. У такий спосіб я закладаю ідеальні умови для тривалого розвитку саджанця, а вже потім буду тільки коригувати та підтримувати вегетацію. Філософія проста: максимально зробити на початку, аби потім не переробляти і мінімізувати витрати. Часто бачу ситуацію, коли господарі погано замульчували рослини, закрили все плівкою, потім торф просів, треба розрізати плівку і починати все з нуля. Перед посадкою я тестую саджанці в невеликих контейнерах. Далі буду висаджувати в ґрунт і дивитися, наскільки їм підходить ділянка, вода, клімат. Пізніше висаджувати лохину буду лише в контейнерах, бо так надійніше. Цього року ми плануємо висадити 4200 дворічних саджанців. Що стосується врожаю, то перший гарний урожай отримаємо через два сезони.