Інокуляція насіння бобових культур — надійний і безпечний спосіб підвищення їх урожайності
Як вхопити азот
Інокуляція насіння бобових культур — надійний і безпечний спосіб підвищення їх урожайності
Про значення бобових для здоров’я ґрунту й наступних у сівозміні культур детально розповідати немає сенсу — їхні рештки є незамінним джерелом живлення для ґрунтових мікроорганізмів, джерелом збагаченням ґрунту азотом, калієм, кальцієм, фосфором й іншими елементами. Тому й використовують бобові як сидерати. Вважається, що зернобобові за оптимальних умов вирощування засвоюють із повітря за допомогою бульбочкових бактерій приблизно 2/3 азоту від загального вмісту в рослинах, а ще 1/3 використовують із ґрунту. Знаючи про це, агрономи вводять бобові культури в сівозміну, завдяки чому зменшують норми внесення азотних добрив та заощаджують на цьому неабиякі кошти.
Утворення бульбочок у бобових рослин викликають бактерії родини Rhizobiaceae. Вони проникають усередину кореневих волосків, де втрачають свої стінки й зливаються з тканинами рослини. Інфіковані кореневі волоски спочатку скручуються, а потім формують бульбочку. Тому, чим більше бактерій потрапить у кореневу зону рослини, тим більше бульбочок сформує корінь.
Дехто з аграріїв уважає, що ґрунт містить достатньо природних азотфіксувальних бактерій, але на практиці визначити їхню кількість і ефективність майже неможливо. Не можна бути впевненими, що після перезимівлі, впливу посухи, високих і низьких температур, кількох несимбіотичних культур у сівозміні в ґрунті лишиться достатньо активних бульбочко-утворювальних бактерій. Окрім того, аборигенні штами бактерій зазвичай розосереджені по всьому ґрунту, їхньої кількості біля насінини буде недостатньо для повноцінного формування бульбочок. Тож застосування якісних інокулянтів із високим умістом ризобіальних бактерій гарантує, що кожна насінина від моменту проростання отримає достатню кількість активних високоефективних ризобій.
ЩО ПРОПОНУЄ РИНОК
У сегменті інокулянтів на ринку України представлена велика кількість препаратів для інокуляції насіння сої, вітчизняного й іноземного виробництва. За основними критеріями (вид мікроорганізмів, їх титр) вони майже не відрізняються одне від одного. Вітчизняний продукт відрізняється наявністю протектора, який захищає бульбочкові мікроорганізми від шкідливих чинників і дає можливість завчасно обробити інокулянтом насіння, що значно підвищує технологічність самої обробки та спрощує процес сівби. Інокулянт Різолайн® компанії БТУ-ЦЕНТР — перший і наразі єдиний український препарат для передпосівної інокуляції насіння сої, гороху й інших бобових культур, який отримав реєстрацію у ЄС та визнаний головними органічними сертифікаційними органами — FiBL, Demeter International, Bioland, Naturland та ін. Препарат пройшов багаторівневу перевірку в акредитованих лабораторіях Європейського Союзу та науково-дослідних установах Німеччини й Франції. В Україні цей інокулянт представлено вже більше як 5 років, а його ефективність підтверджена загалом у 72 польових дослідженнях у восьми країнах.
Штами бактерій відбирають за авторською технологією українських біотехнологів БТУ-ЦЕНТР з 30-річним досвідом роботи. Це дає змогу зберегти високу концентрацію мікроорганізмів не лише у момент виходу препарату із заводу, а й забезпечити високий титр на насінні безпосередньо в полі. До його складу входять чотири штами бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japoniсum, які пристосовані до різних ґрунтово-кліматичних умов, що забезпечує ефективну азотфіксацію в усіх кліматичних зонах нашої країни. Інноваційним рішенням для вітчизняного інокулянту є використання протектора Різосейв®, який є власною розробкою науковців компанії. Дослідження показали, що їх спільне використання у співвідношенні (2–3) : 1 дає можливість проводити обробку насіння сої за 5–7 діб до сівби з одночасним використанням хімічних протруйників, без зниження ефективності бульбочкоутворення та симбіотичної азотфіксації, що надалі позитивно впливає на зростання врожайності.
ДОСВІД ІЗ ПОЛЯ
Ефективність інокулянтів БТУ-ЦЕНТР доведено й численними випробуваннями у виробничих умовах. Так, у СФГ «Світанок» (Полтавська обл.) завдяки обробці насіння сої безпосередньо перед сівбою баковою сумішшю Різолайн® (2 л/т) + Різосейв® (2 л/т) та фунгіцидного протруйника Максим XL (1 л/т) було отримано врожай у середньому 32,0– 32,4 ц/га, натомість на контрольному варіанті без застосування інокуляції отримали 28,7–29,0 ц/га. У ході польових випробувань дослідники встановили, що перші бульбочки з’явились у фазі першого трійчастого листа, а вже у фазі трьох трійчастих листків рослини мали активні бульбочки розміром більше 3 мм по 7–12 штук на кожній рослині. На початку фази цвітіння симбіотичний апарат був добре розвинений, бульбочки мали рожевий колір, а їх кількість і розмір достатні для забезпечення високих потреб культури в азоті.
ІНОКУЛЯЦІЯ + МІКОРИЗАЦІЯ — СИЛА РАЗОМ
Мікориза позитивно впливає на рослину, особливо в стресових умовах — за браку вологи, високих температур, на засолених, залужених чи забруднених важкими металами ґрунтах.
Компанія БТУ-ЦЕНТР спільно з Вінницьким національним аграрним університетом і Хмельницькою ДСГДС ІКСГП НААН досліджувала комплексне застосування інокулянта Різолайн® і протектора Різосейв® з новим мікоризним препаратом МікоФренд® для обробки насіння сої. Результати обліку врожайності показали, що обробка насіння сої інокулянтом Різолайн® 2 л/т з протектором Різосейв® 2 л/т збільшує врожайність культури проти контролю на 4,5 ц/га, а додавання до цього комплексу мікоризного біопрепарату (1,5 л/т) збільшує отриманий приріст урожайності до 5,8 ц/га. Цей дослід наочно доводить, як мікоризація допомагає отримати кращий урожай.
Мікоризоутворювальний біопрепарат МікоФренд® містить мікроорганізми, які сприяють утворенню мікоризи, та фосфатмобілізувальні бактерії, які забезпечують перехід нерозчинних форм Р та К у біодоступну форму. Відтак, обробивши насіння сої інокулянтами та комплексним мікоризним препаратом МікоФренд®, ми тим самим додатково забезпечуємо рослину елементами живлення й заселимо ризосферу рослин агрономічно корисними мікроорганізмами, що конкуруватимуть із патогенами, надаючи посівам додаткову стійкість до хвороб. Після обробки насіння препаратом мікоризні гриби та сапрофітні ризосферні бактерії активно заселяють прикореневу зону, а площа поглинання кореневою системою рослин елементів живлення та води збільшується завдяки утворенню та розвитку мікоризи. Щоб повністю розкрити потенціал сої, рекомендовано поєднувати обробку насіння інокулянтом Різолайн® із мікоризним біопрепаратом МікоФренд®.
Утім, найкращим аргументом на користь обробки насіння інокулянтами та мікоризними біопрепаратами є досвід самих аграріїв.
ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД
Ігор Романінець, начальник департаменту рослинництва ПрАТ «Екопрод» (Донецька обл.)
— Наша компанія застосовує препарати БТУ-ЦЕНТР. Для обробки насіння гороху та сої використовуємо інокулянт Різолайн® (2 л/т) і протектор Різосейв® (1 л/т) в бакової суміші з хімічними протруйниками. Насіння протруюється на насіннєвому заводі та зберігається до сівби три дні в біг-бегах. На контрольних ділянках спостерігаємо добре заселення бульбочковими бактеріями та приріст урожаю до 10% залежно від року.
Анатолій Онищенко, агроном СФГ «УКРАЇНА» (Полтавська обл.)
— У 2020 році ми заклали виробничий дослід у трьох варіантах на посівах сої, щоб визначити ефективність використання різних інокулянтів і мікоризного препарату для обробки посівного матеріалу. У результаті за майже однакової вартості обробки насіння препарати Різолайн® + Різосейв® + Мікофренд® (2000 грн/т) забезпечили прибавку до врожайності 0,1 т/га сої проти іноземного аналогу (2129 грн/т).
Ігор Оцабрик, головний агроном ТОВ АФ «Ватутіна» (Кіровоградська обл.)
— Ми застосовували бакову суміш препаратів БТУ-ЦЕНТР Різолайн® (2 л/т), протектор Різосейв® (1 л/т) і біологічний фунгіцид МікоХелп® (2 л/т) для обробки насіння сої. Обробку проводили в протравній машині, після чого оброблене насіння, вкрите брезентом, доставляли на поле. Сівбу проводили протягом двох днів після обробки. Після збирання врожаю виявилося, що врожайність сої на оброблених препаратами площах вища на 4 ц/га, ніж на не оброблених.
Людмила Степанчук