Володимир Матросенков, засновник ФГ «СВАМ», кілька років тому вирішив інвестувати в підґрунтове крапельне зрошення. Тепер до нього часто звертаються з проханням поділитися досвідом, адже крапельний полив, прокладений під поверхнею ґрунту, в Україні поки в новинку. Партнером ФГ «СВАМ» у реалізації цього проєкту стала компанія «Іррігатор Україна».
Проблема збереження вологи в ґрунті набуває щороку все більшої актуальності. І хоча зима 2020–2021 років майже в усіх регіонах України була зі значною кількістю опадів, передбачити ситуацію протягом сезону неможливо. А досвід останнього п’ятиріччя свідчить, що в Україні ризиковано вирощувати без поливу навіть польові культури. Що вже говорити про овочі та ягоди, більш вимогливі до рівномірного зволоження.
Отже, про переваги регулярного зволоження аграріям розповідати не треба. З часом просте питання «поливати чи ні?» змінилося більш технологічними запитами: як саме поливати? Яку систему поливу обрати, як її правильно розрахувати й змонтувати, як визначати норми водовиливу?
У фермерському господарстві «СВАМ», що в селі Миколай-Поле Запорізької області, про зрошення задумалися доволі давно. Нині в господарстві польова сівозміна з акцентом на зерновій кукурудзі, хоча раніше тут також вирощували овочеві й баштанні культури.
Засновник господарства Володимир Матросенков розповів, що поверхневе крапельне зрошення на кукурудзі вони запровадили ще сім років тому. Нині у ФГ «СВАМ» 400 га на поливі, з них 260 га за останні три роки обладнали підґрунтовим крапельним зрошенням, решта 140 га поки на поверхневому. Проєктні роботи й монтаж системи підґрунтового поливу для ФГ «СВАМ» виконала компанія «Іррігатор Україна».
— Спершу вирішили зробити підґрунтовий полив на площі 90 га, спробувати, — прокоментував Володимир Матросенков. — Результат сподобався. Зернова кукурудза дала істотну прибавку врожаю, а витрати води були меншими. Також ми закладали минулого року на підґрунтовому поливі ділянки гібридизації для однієї насіннєвої компанії на площі 105 га, і теж отримали хороші показники.
Для співпраці в проєктах зі зрошення обрали компанію «Іррігатор Україна». Це дочірнє підприємство ізраїльської корпорації Metzerplas — одного зі світових лідерів з виробництва професійного обладнання для систем крапельного зрошення. Спочатку фахівці допомогли ФГ «СВАМ» налагодити поверхневий крапельний полив, а потім і підґрунтовий.
— Компанія «Іррігатор Україна» зацікавила нас із багатьох причин, — розповів Володимир Матросенков. — У них значний досвід роботи, постійні контакти з ізраїльськими колегами, які в усьому світі вважаються найбільшими знавцями крапельних систем поливу. Важливо, що компанія виробляє трубки та інші елементи крапельних систем в Україні, на власних виробничих потужностях поблизу Одеси. По-перше, завдяки меншим витратам на логістику ця продукція дешевша, хоча за якістю не поступається закордонним аналогам. По-друге, оскільки виробник вітчизняний, на його продукцію для систем підґрунтового поливу, що призначені для багаторічної експлуатації, поширюється дія Урядової програми здешевлення сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Ми вже частково отримали компенсацію за цією програмою, яка передбачає повернення фермеру 25% вартості придбаного обладнання. Оскільки зрошення — інвестиція недешева, така компенсація не просто приємна: вона дає змогу охопити більшу площу поливною інфраструктурою.
Ґрунти в господарстві — важкі чорноземи. Через це на ділянках із поверхневим поливом застосовують оранку, а от на полях із «підземкою» працюють за системою no-till, зберігаючи вологу під поверхнею ґрунту, також ефективно працювати на «підземці» за технологію strip-till.
Спочатку труби підґрунтового крапельного зрошення закладали на глибину 30 см, потім вирішили зменшити глибину закладання до 25 см. Воду беруть дніпровську: хоча до Дніпра відстань від земельного масиву господарства 12 км, мають потужний, ще радянських часів водогін.
ІНВЕСТИЦІЯ НА РОКИ
Облаштування підґрунтового поливу потребує значних інвестицій, на рівні 3,2–3,5 тис. доларів на гектар. Це втричі більше за витрати на поверхневе крапельне зрошення. Однак у таких вкладень є істотні плюси.
— Ти витрачаєшся один раз на десяток років, а не щороку, як за поверхневої системи. Немає потреби щосезону інвестувати в нові трубки чи стрічки, наймати робітників, які будуть розкладати кілометри поливних мереж полем. Це не лише гроші, а й час. Ми сіємо гібриди із великим ФАО, які збираємо в жовтні. Після цього треба видалити з поля поливні системи й встигти зорати (на ділянках із поверхневим поливом оремо). На «підземці» таких проблем немає. Крім того, завдяки «підземці» ми отримали істотну економію води, адже такий спосіб поливу виключає поверхневе випаровування вологи: на поверхні ґрунту її немає, але кореневій системі рослин води достатньо.
Також серед плюсів «підземки» Володимир Матросенков відзначив більше можливостей для внесення добрив.
— Завдяки підґрунтовому поливу ми можемо вносити аміачні добрива прямо через трубку. При цьому поживний розчин потрапляє одразу в зону розвиненої кореневої системи й добре засвоюється рослинами. У такий спосіб можна активно впливати на розвиток рослин протягом усієї вегетації.
ЗВАЖЕНІ РИЗИКИ
Оскільки підґрунтовий полив — це інвестиція на кілька років наперед, фермери часто сумніваються у доцільності його впровадження. Адже ринок землі сільгосппризначення поки не відкрито, лише одиниці виробників мають великі земельні масиви у власності, тож не хочуть ризикувати. У директора ФГ «СВАМ» є своя відповідь на ці питання, адже перед початком проєкту він ретельно зважував усі нюанси.
— Якщо фермер має договори оренди хоча б на 10 років, то істотних ризиків немає, — говорить Володимир Матросенков. — За цей час інвестовані кошти будуть повернені з дивідендами за рахунок збільшення врожайності. Для нашого господарства проблемою є те, що прокладену іригаційну систему неможливо використовувати як заставне майно в банку, під яке можна було б взяти кредит. Якби така можливість була, ми могли б далі активніше масштабувати проєкт і розвивати інфраструктуру.
Ще один момент, який хвилює виробників: якими культурами буде лімітовано сівозміну на полі з підґрунтовим зрошенням, адже схема закладання трубок стала. Її неможливо змінити чи відкоригувати. У ФГ «СВАМ» відверто говорять, що поки лише вивчають це питання, адже досвіду впровадження подібних систем у великих масштабах в Україні вкрай мало.
— Ми вважаємо, що безпрограшний варіант — висів на такому полі кукурудзи в монокультурі. Рентабельність дозволяє. Це резервний план, але ми на ньому не зупиняємося. Минулої осені вперше посіяли озиму пшеницю на ділянках із підґрунтовим поливом (у цілому 25 га), подивимося на результат. У попередні роки сіяли на «підземці» сою, однак через деякі законодавчі ініціативи її рентабельність кілька років поспіль була низькою. Як варіант хочемо спробувати ріпак. З ріпаком взимку 2019–2020 не склалося, він вимерз, тож довелося вносити в плани корективи й пересівати кукурудзою.
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ
Те, скільки й коли поливати, Володимир Матросенков визначає сам, орієнтуючись на власний досвід.
— Ми тривалий час користувалися тензіометрами, встановлювали їх на різних ділянках поля на різну глибину. Завдяки цьому в мене є певний багаж знань, скільки треба поливати рослини залежно від погоди й фази розвитку. Зазвичай найбільше водоспоживання в рослин кукурудзи відбувається за 10 днів до викидання мітелки й протягом 20 днів після. Але це не означає, що до цього й після рослинам зовсім не потрібен полив: він потрібен, але в меншій кількості.
За словами Володимира, якщо спостерігати на одному полі за посівами кукурудзи, частина яких вирощується на підґрунтовому, а інша частина — на поверхневому зрошені, то процес вегетації на підґрунтовому зрошенні протікає довше, розвиток рослин за фенофазами триваліший. Це за умови, що ділянки посіяні в один день однією партією насіння. Причина в тому, що на «підземці» рослина активно запускає коріння в глибші горизонти порівняно з поверхневим поливом. Відповідно, їй треба більше часу на розвиток кореневої системи, вона довше восени стоїть у полі зеленою, але й віддачу врожаю дає більшу.
— Минулого року врожайність кукурудзи на підґрунтовому поливі в нас дещо просіла й становила 15,4 т/г у заліковій вазі. На деяких ділянках отримували до 20 т/га. Будемо працювати над вдосконаленням технології, адже важливий не лише полив, а й гібриди, техніка, спосіб обробітку ґрунту, живлення й купа інших факторів. Хочемо досягти стабільного результату 18–20 т/га.
Довідка
Компанія «Іррігатор Україна» була заснована в 2005 році. Основним напрямом її діяльності була й залишається розробка комплексних рішень систем зрошення для сільського господарства. Сьогодні компанія «Іррігатор Україна» — провідний виробник крапельної трубки та гнучких шлангів LayFlat в Україні. Новітнє обладнання та чітко налагоджений технологічний процес дозволяють їй виробляти продукцію європейської якості, забезпечуючи потреби українського ринку, а також поставляти товари в країни СНД і Європи.
З моменту свого утворення компанія була офіційним представником ізраїльського заводу Metzer — одного зі світових лідерів з виробництва продукції для систем крапельного зрошення. З огляду на потреби та перспективи крапельного зрошення для українського ринку було прийнято рішення організувати виробництво крапельної трубки в Україні. Так, у 2015 році на обладнанні та за технологією компанії Metzer запустили першу виробничу лінію. Поступово виробничі потужності зростали. Зараз на заводі функціонують три виробничі лінії загальною продуктивністю 200 млн м/рік.
Магістральні ПВХ шланги LayFlat є ключовим елементом систем крапельного зрошення, тож компанія вирішила розширити виробничий асортимент продукції. У 2016 році стартувало виробництво гнучкого шланга LayFlat спільно з португальською компанією Heliflex.
Істотною перевагою компанії «Іррігатор Україна» є наявність власного інженерно-проєктного відділу, в якому працюють висококваліфіковані фахівці. Крім того, інженерно-технічний відділ компанії «Іррігатор Україна» займається шеф-монтажем, сервісним обслуговуванням і технічним супроводом клієнтів і партнерів. Фахівці консультують на всіх етапах установки системи, контролюють монтаж найбільш важливих вузлів, налаштовують автоматику.
Комплектація проєкту під ключ передбачає комплексний підхід, який враховує всі можливі нюанси установки устаткування на ділянці аж до дрібниць. Для гарантованого результату комплектація супроводжується ретельно проробленою індивідуальною деталізацією.
Юлія Коротич
журнал “Плантатор”, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
