Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Українська канталупа

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Українська канталупа
Роман Дяжук, власник «Дунайського аграрія»

За два сезони виробник органічних динь «Дунайський аграрій» пройшов шлях від отримання першого врожаю до переробки плодів на чипси. Господарство працює як на внутрішній ринок, так і на експорт: минулого сезону через голландського трейдера «Дунайський аграрій» зробив пробну поставку своїх динь за кордон, цього року планує збільшити обсяг.

Здавалося б, ще зовсім недавно Роман Дяжук, власник «Дунайського аграрія», дивував громадськість кавунами у формі серця і куба, а в нього на підході вже виявився батат і борошно з нього, а далі дині, про які не кожен пересічний українець навіть чув: сортотипів канталупа і амарілло. Мало того: Роман Улянович вже розпочав виробляти з цих новинок чипси.

Коло аграрних інтересів цього завзятого чоловіка, схоже, не має меж. На площі 2200 гектарів у селі Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області сільгосппідприємство вирощує зернові, бобові, технічні культури, фрукти, овочі, баштанні, свійських птахів. Все винятково органічне, сертифіковане.

Дині займають 10 га. Вперше висадили їх 2019 року. Тепер готуються до третього сезону.

— Якщо ми вже почали вирощувати кавуни, то чого б нам було не спробувати дині? Адже живемо в Бессарабії. Наші поля знаходяться на тій самій паралелі, що й Євпаторія, а це набагато південніше, ніж Херсон і Миколаїв. Сонця й тепла вистачає. Почали з 30 гібридів іноземної селекції, серед яких були невідомі на той час в Україні, але популярні в Європі й Америці сортотипи амарілло і канталупа, — розповідає Роман Дяжук. — У минулому сезоні до вже випробуваних гібридів додали ще 20 — від компаній «Рійк Цваан» і «Сингента».

ВИРОСТИТИ — НЕ ЗНАЧИТЬ ЗАРОБИТИ

Дині сортотипу амарілло мають гладеньку зморщену шкірочку яскраво-жовтого кольору, кремові всередині. Дині сортотипу канталупа — це жовто-зелені «репанки» із темними зеленими смугами та помаранчевою м’якоттю. Обидва сортотипи дуже популярні в Європі, у тому числі в Іспанії, де їдять їх не лише на десерт, а й у складі салатів і супів, а також зі знаменитим хамоном, обгорнувши шматочок диньки тоненькою пластинкою м’яса і граючи на контрасті смаків. Особливість амарілло і канталупи в тому, що вони достатньо солодкі як для десерту, але не надто, тож їх можна використовувати для перших і других страв.

Канталупа

Українські ресторатори знайомі з європейськими рецептами, тому одними з перших оцінили продукцію бессарабського аграрія. Ці невеличкі за розміром плоди, вагою приблизно з кілограм, добре підійшли й супермаркетам, бо зручні для покупця. Їх називають порційними, оскільки таку диню можна повністю з’їсти за один раз.

— Виростити й забезпечити якість плодів, звісно ж, важливо, але це ще не бізнес, — зауважує Роман Улянович. — Щоб продати, потрібен грамотно вибудований маркетинг. Шлях цей складний і недешевий: дизайн етикетки, робота з супермаркетами, просування через інтернет-мережі… До чогось доходимо самотужки, у чомусь дослухаємося фахівців. У великому овочевому і баштанному бізнесі немає часу на сарафанне радіо. Все треба робити чітко і швидко.

Минулого сезону «Дунайський аграрій» через голландського трейдера зробив пробну поставку своїх динь за кордон, цього року планує збільшити обсяг.

Амарелло

НА ПОЛІ НЕ БЕЗ КЛОПОТУ

У господарстві вирощують гібриди всіх термінів достигання: ранні, середні, пізні, пролонгуючи в такий спосіб продаж товару до початку вересня. Погодно-кліматичні умови Півдня, звісно, сприяють баштанним, та все одно будь-який бізнес зацікавлений у тому, щоб вийти на ринок якомога раніше. Тож всі дині вирощують через розсаду, масове висаджування якої у відкритий ґрунт відбувається на початку травня. При цьому частина ранніх гібридів потрапляє на постійне місце вирощування ще раніше — у квітні, бо їх захищають тимчасовими плівковими тунелями, де вони перебувають майже місяць.

Напередодні висаджування розсади машина на підготовлену ділянку укладає крапельну стрічку та мульчувальну плівку, фіксуючи її ґрунтом. Щільність посадки — 8–10 тис рослин на гектар. У перший період розвитку динні огудини направляють вручну. Потім їх ніхто не торкається до самого збирання. Урожай не формують: скільки плодів зав’язалося, такій кількості дають дозріти. Серед мульчувальних плівок обрали прозору, адже вона і ґрунту дає добре прогрітися, і бур’яни знищує вже в зародку, створюючи ефект лінзи, що вкрай важливо для органічного культивування. Всі препарати, що використовують, дозволені для органічного вирощування. Вносять їх за графіком, захисні засоби — на упередження.

Як правило, до українського товаровиробника всі іноземні гібриди приходять із технологічним супроводом, але, за словами Романа Дяжука, не можна дотримуватися його літера в літеру. Кожне поле має свої особливості. У тому й полягають складнощі вирощування, тим паче органічного, що особливості культури чи гібрида щосезону потребують коригування технології відповідно до особливостей ґрунтів, погоди та інших факторів. Інакше кажучи, без гнучкості ніяк.

У чому точно впевнений господар, так це в тому, що диня краще почувається після зернових і бобових, а після соняшнику її садити не варто, бо його падалиця, проростаючи наступного року, засмітить поле й стане конкуруючим бур’яном. Повертати диню на ту саму ділянку слід не раніше ніж через 5–8 років. Добре, що серед 2200 га і двох десятків культур «Дунайському аграрію» не важко знайти 10 га для найзапашнішої.

Порційні плоди — новий хіт аграрних ринків

ЗАКОНСЕРВУВАТИ В ДИНІ СОНЦЕ

Додаткову впевненість, що рослина віддасть свій потенціал, аграрію дає співпраця з пасічниками, які розташовують вулики край баштану. Бджолярі цінують мед, зібраний із кавунів і динь, баштанник отримує стовідсоткову зав’язь. Далі ситуація на полі вже залежить від майстерності фермера і погоди.

Масовий урожай «Дунайський аграрій» збирає впродовж двох місяців, починаючи від середини липня. Одразу після відвантаження плоди везуть до власного холодильника.

— Іноді чую: «Я виростив такі добрі дині, а супермаркет їх не приймає!». І не прийме, бо одна з вимог супермаркету — охолодження, — пояснює Роман Улянович. — Ми свої дині з поля одразу доставляємо до камери  прекулінгу  (шокового охолодження), де впродовж  4 год  їхня  температура знижується до 5 °С. За цієї  ж температури  вони  зберігаються в камері охолодження та відвантажуються до рефрижератора,  який  розвозить продукцію  по торговельних мережах. За іншого режиму неможливо гарантувати якість, саме тому для нас було важливим обрати постачальника холодильного обладнання, який розуміється на технологічних процесах, має  досвід  роботи з аграріями  та ритейлом. Ми співпрацюємо з Ralco Technic.  Загалом,  коли ми  починали  роботу, першочерговим завданням було максимальне зниження втрати маси продукту під час зберігання, а також збереження свіжості.  У комплексі було  встановлено обладнання  для шокового охолодження, змонтовані камери для довгострокового та короткострокового зберігання.  Для нас також  вигідно,  що вся система сьогодні керується за допомогою прогресивних алгоритмів управляння, щоб знизити енерговитрати, та знаходиться під моніторингом і диспетчеризацією. Ми займаємося своїм бізнесом, а партнери відповідають за обладнання.

Ще один спосіб для збереження в динях спекотного дунайського сонця Роман Дяжук знайшов у виробництві органічних чипсів. Виготовляють їх без додавання цукру і консервантів методом сублімації. Стиглі плоди нарізають, за температури нижче мінус 40 °C заморожують, а потім нагрівають у вакуумі, за рахунок чого відбувається випаровування вологи. Настав час шукати на полицях маркетів пакетики Duna Chips.

Олена Сухорукова

журнал “Плантатор”, березень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Плантатор
Плантатор
Плантатор
2
Статті з журналу:
Джерело:
Плантатор