Cитуація, що сталася у сфері державного контролю за обігом пального в Україні, спричинила низку резонансних реакцій з боку ринку. Тож пошуками компромісного рішення проблеми займатиметься робоча група, до складу якої увійдуть представники агросектору, профільних міністерств і податкової служби.
Складно сказати, які саме зміни до положень відповідного законодавства буде (і чи буде загалом) внесено. Наразі ж фактом залишається те, що податкова має усі повноваження з’явитися до підприємства з наказом про призначення перевірки. Їх призначають, проводять, а в разі виявлення порушень (щодо зберігання пального без відповідної ліцензії) — накладають 500 000 грн штрафу.
Отже, платнику податків потрібно розуміти, як оскаржувати вже отримані штрафи та як готуватися до перевірки, щоб такі штрафи не отримувати.
Практику Верховного Суду з цього питання нині ще не сформовано, оскільки аграрії проходять лише перші етапи оскарження податкових повідомлень-рішень: адміністративне оскарження до Державної податкової служби України, перша інстанція. Лише деякі рішення переглянуто в апеляційних судах. Проте аналіз уже винесених рішень та висновки щодо них можуть зберегти час та гроші підприємства уже сьогодні.
1. Перевіряємо свій документообіг. У разі, якщо документи не отримані від контрагента, мають певні недоліки, відсутні — варто подбати про підготовку основного пакету.
Що може допомогти юридично правильно донести свою позицію контролюючому органу при перевірці та за потреби, значно посилити ваші шанси у судовому процесі?
• Звіт за формою 20-ОПП. Він має бути максимально «наповнений» об’єктами, в яких можливо «зберігати» пальне. Це можуть бути транспортні засоби (власні, орендовані, отримані за договором позички), зернова сушарка, дизельно-генераторна установка (тобто об’єкти, які не призначені для зберігання пального, але з технічної точки зору пальне використовується для їх роботи). Податкова переважно орієнтується на вказаний звіт та запитує його під час перевірки.
Додаткова порада: бажано мати документи, які підтверджують технічні характеристики об’єктів, вказаних вище, а саме підтвердження інформації про те, який обсяг пального вони вміщують, та максимальні норми витрат пального для кожного з таких об’єктів. Таким документом може бути, наприклад, положення про норми витрат палива, затверджені внутрішнім наказом господарства, інструкція з експлуатації, технічний паспорт тощо.
• Акти списання пального — важлива частина потенційної доказової бази. Не варто ними нехтувати. Вони можуть бути складені у довільній формі, їх оформлення не забирає багато часу, проте саме ці акти стануть у пригоді при податковій перевірці чи у судовому процесі.
• Оборотно-сальдові відомості по 203 рахунку бажано співставити з даними в актах списання пального, точно перевірити залишки палива в ті дні, коли, можливо, ліцензія ще була відсутня з різних причин (наприклад, заява про отримання ліцензії була на розгляді у податковій після 31.03.2020 — останній день, коли зберігання без ліцензії було дозволено).
• Товарно-транспортні накладні. Варто перевірити усі товарно-транспортні накладні, за якими постачальники доставляли пальне до господарства. Особливу увагу слід звернути на графу «Пункт розвантаження», щоб переконатися в тому, що постачальник чи перевізник пального не допустив помилку в цьому пункті та правильно вказав адресу. Мається на увазі, що адреса розвантаження співпадає з адресою, яка вказана у ліцензії. Такі дії є необхідними для того, щоб податкова не визнала помилково вказаний «Пункт розвантаження» місцем зберігання пального, щодо якого підприємство не отримало ліцензію. Якщо ж ліцензії немає — то варто прослідкувати, що «Пункт розвантаження» значиться за місцем, де знаходяться транспорт, сушарка тощо.
Якщо на підприємстві відсутні вищевказані документи, то саме час їх скласти, заповнити, запросити у контрагента, виправити помилки самостійно за допомогою складання бухгалтерської довідки або попросити контрагента усунути допущені з його боку недоліки, звірити дати, адреси, кількість пального (особливо у ті дні, коли ліцензія з тих чи інших причин була відсутня). До вказаних моментів варто підійти критично для мінімізації ризику накладення штрафу.
Звичайно, повинна бути напоготові сама ліцензія (за наявності), правовстановлюючі документи на місце, де зберігається пальне, технічна документація на резервуари, місткості.
2. Якщо все ж таки податкова з’явилася до підприємства із наказом про призначення фактичної перевірки, інспекторам вдалося знайти порушення та виписати штраф.
Завжди є шанси оскаржити не тільки податкове повідомлення-рішення, а й порушення, які, можливо, допустила сама податкова при призначенні перевірки чи її проведенні.
Аграрії вже отримали судові рішення про визнання порушення процедури призначення та проведення перевірки. Суд навіть не досліджував питання наявності факту порушення фермером законодавства з ліцензування зберігання пального, а спочатку зупинився на питанні порядку призначення перевірки. За результатами такого розгляду суд визнав перевірку незаконною та скасував штраф, оскільки контролюючим органом було порушено вказаний порядок.
Отже, такий варіант також варто брати на озброєння, детально досліджувати та аналізувати усі документи, з якими інспектори завітали на підприємство.
3. Зважайте, які пояснення надаєте контролюючому органу під час перевірки, особливо, якщо робите це письмово.
Судова практика також має випадки, коли керівник господарства на перевірці власноруч написав пояснення щодо залишку палива в період, коли на підприємстві ще не було ліцензії. Ці пояснення податкова використала, як доказ порушення. Знову ж таки, повертаємося до першого пункту — найкращою аргументацією є документи. Тому їх важливо готувати та перевіряти.
Звертаємо увагу, що фактична перевірка триває як мінімум десять діб. Тому не варто поспішати надавати всі документи та пояснення інспекторам у день, коли вони прийшли з перевіркою. Є можливість використати своє право на надання документів в інший день протягом вказаного строку.
4. Наявність пального у транспортних засобах не потребує ліцензування. Судова практика демонструє нам випадок, коли пальне господарства перебувало в спеціальній місткості для транспортування — бо у вказані дати здійснювалися польові роботи із використанням власної техніки на різновіддалених від бази земельних ділянках, тому й потрібно було заправляти техніку в полі зі спеціальної місткості для транспортування пального. На підтвердження своєї позиції фермер надав договір позички такого рухомого складу — автомобіля (сідловий вантажний тягач) й напівпричепу з автоцистерною, об’ємом 38 000 л. Суд врахував зазначену позицію, доказову базу та скасував штрафні санкції.
5. Були випадки, коли представники судової влади ставилися до скасування штрафів з точки зору співмірності та справедливості.
В одному з рішень судом зазначено, що факт зберігання пального протягом трьох днів без ліцензії не є достатньою та необхідною підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій на пів мільйона гривень. Суд звернув увагу на те, що порушення неспівмірне розміру фінансової санкції. Зважаючи, що її застосування не відповідає принципам верховенства права та соціальної справедливості, штраф податкової було скасовано (попри сам факт порушення).
Наразі описані в судовій практиці випадки не завжди є гарантією того, що й у вашій ситуації аргументація спрацює. Втім, це та інформація, яку не можна недооцінювати.
Як уже наголошувалось, фермери отримали рішення, якими скасовано штраф. Деякі з них «встояли» в апеляційній інстанції і, можливо, знайдуть своє відображення у майбутніх позиціях Верховного Суду.
Ярослава Овчаренко, юрист
газета AgroTimes, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
