Збудник синдрому зниження несучості-76 поширюється вертикально й горизонтально

У природних умовах резервуаром збудника синдрому зниження несучості-76 (СЗН-76) є свійські й дикі качки всіх порід ‒ самі вони не хворіють.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Так, за обстеження дев’яти качиних стад із шести регіонів України 82% проб сироватки крові від дорослих качок показали позитивну реакцію. Водночас у птиці молодших вікових груп, яка не досягла продуктивного періоду, антитіл до збудника СЗН-76 не виявили.

Є дані, що й інші види птиці ‒ свійські й дикі гуси, чаплі, сови, лелеки, лебеді ‒  безпосередньо причетні до поширення вірусу СЗН-76.

Переважно СЗН-76 уражує курей на початку періоду інтенсивної яйцекладки, тобто у віці 180-240 діб, але захворювання можливе у будь-який період продуктивного циклу.

Фізіологічна перебудова організму курей-несучок перед початком найактивнішої стадії яйцекладки ‒ стрес-чинник, що активує збудника. Так, у птиці багатьох батьківських стад не вдавалося знайти в крові антитіл до вірусу СЗН-76 у 20-тижневому віці, тоді як у 30 тижнів реєструвались не лише антитіла, а й ознаки хвороби.

За СЗН-76 збудник може передаватися і вертикально, й горизонтально. Останнє досить обмежене і відбувається контактним шляхом. Воно найбільш виражене за підлогового утримання птиці.

Швидкість поширення інфекції залежить від трьох чинників: інфекційності вірусу, ступеня його екскреції із зараженого організму та щільності розміщення птиці.

Нагадаємо, хвороба знижує несучість у різних стадах на 7-50%.