Тваринництво

З тонни відходів забою птиці можна виробляти до 300 куб. м метану

З тонни відходів забою птиці можна виробляти до 300 куб. м метану

За анаеробної ферментації відходів забою птиці органічна речовина розкладається до метану в результаті життєдіяльності певних видів анаеробних мікроорганізмів.

Потенціал виробництва метану з відходів забою птиці становить 200-300 м3/тонна вологої маси з м’якотних і кісткових відходів, 150-200 м3/тонна – з кісткової сировини та 100 м3/тонна – з крові.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Перо-пухова сировина в необробленому вигляді погано піддається анаеробній ферментації з виходом біогазу всього близько 50 м3/тонна вологої маси. Однак деякі види попереднього оброблення цієї сировини, як, наприклад, комбінована термічна (120 °С, 5 хвилин) та ферментативна (лужна ендопептидаза, 2-10 г/л) дозволяють збільшили його вихід на 32-51%.

Анаеробна ферментація, особливо за термофільного режиму, дає змогу знешкодити більшість бактерій і багато вірусів, зокрема хвороби Марека. Проте для гарантованої стерилізації рекомендується попередньо знезаразити сировину шляхом автоклавування за температури 133 °С протягом 20 хвилин або за температури 70 °С протягом 1 години.

Отриманий біогаз використовують як джерело відновлюваної енергії для заміщення викопного палива, зменшуючи тим самим викиди вуглекислого газу. Крім того, після анаеробної ферментації більшість азоту, калію та фосфору залишаються в нерозкладеному залишку (дигестат), який можна використати як органічне добриво для вирощування сільгоспкультур.

Як повідомлялося, перо-пухові відходи використовують для виробництва нетканого матеріалу.