Тваринництво

Як селен виводиться з організму тварин

У всіх тварин, за винятком гризунів, основний шлях виведення селену ‒ через нирки. Значна його кількість ‒ до 50% ‒ виводиться через легені у вигляді леткого метаболіту (СН3)2Se, пише журнал «Наше птахівництво».

Зі збільшенням дози роль дихальних шляхів у виведенні селену зростає. З каловими масами виділяються, як правило, погано розчинні сполуки селену та ті, що не всмокталися у кров.

Для гіперселенозу характерні ураження серцево-судинної, сечовивідної, нервової системи, дерматити, алопеції, запальні реакції з боку дихальних шляхів, зрідка ‒ набряк легень.

Крім того, сполуки селену у високих дозах здатні пригнічувати мітотичну активність та репродуктивну функцію.

Низка елементів, зокрема кадмій, гальмує всмоктування селену в кишківнику, знижує його вміст та порушує обмін у тканинах. Кадмій широко розповсюджений у навколишньому середовищі, він накопичується в результаті інтенсивної промислової діяльності людини. Як і селен, кадмій у значній кількості депонується у печінці й за тривалого надходження навіть у невеликих дозах здатний спричиняти розвиток патологічних станів.

Як повідомлялося, птиця найкраще засвоює органічний селен.