Гістомоноз в індичат найчастіше має гострий перебіг

Гістомоноз в індиків може протікати у гострій або хронічній формі. Інкубаційний період триває 1-4 тижня, пише журнал «Наше птахівництво».

В індичат гістомоноз частіше за все має гострий перебіг. У більшості випадків без належного лікування індичата гинуть через 1-3 тижні хвороби.

Хронічний перебіг частіше за все спостерігається у птиці старшого віку і дорослих особин.

Джерелом зараження гістомонозом зазвичай є хвора та перехворіла птиця.

Збудники хвороби – гістомонади – у посліді довго не живуть в умовах навколишнього середовища, проте яйця нематод можуть зберігати життєздатність близько року.

У хворих на гістомоноз індиків спостерігається повна або часткова втрата апетиту, діарея, пінисті й смердючі виділення світло-оранжевого чи зеленкувато-коричневого кольорів, скуйовджений пір’яний покрив. Хвора птиця апатична, млява, вона виснажується. Температура тіла знижується на 1,5-4 °С. Індичата постійно пищать і споживають багато води.

Через 10-12 діб у сироватці крові інвазованого молодняку індиків утворюються антитіла, тоді як імунітет виникає на пізніх стадіях хвороби. Тривалість хвороби становить приблизно 1-2 тижні.

Прояв хвороби прямо залежить від вірулентності штаму збудника в організмі індиків та інтенсивності інвазування. Для хронічного перебігу гістомонозу характерно затухання та яскравий прояв клінічних ознак. Хронічно хвора на гістомоноз птиця відстає у рості та розвитку, слабка і млява.

Вважається, що за гістомонозу птиця часто гине від гіпоглікемії – різкого зниження рівня цукру в крові.

Для встановлення діагнозу досліджують послід індиків, де виявляють гістомонад, а також зіскоби зі сліпих кишок. Важливо диференціювати гістомонад від інших збудників протозоозів індиків.