Тваринництво

У теплу пору року є небезпека спалахів блютангу в жуйних тварин

В Україні блютанг уважають екзотичною хворобою жуйних тварин. Та в теплу пору року переносники вірусу – мокреці – можуть спричинити спалахи хвороби. Кровосисні комахи здатні поширювати збудник інфекції швидко і на далекі відстані.

До того ж вірус блютангу досить стійкий у довкіллі, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Оскільки хвороба характеризується високою летальністю тварин, вона тягне за собою значні економічні збитки. На неблагополучних територіях хворіє 70-100% тварин, летальність може сягати 90%. Водночас у стаціонарних осередках хворіє 10-30% тварин, а  летальність на рівні 30%.

Для блютанга характерна сезонність, що збігається з періодом тепла і дощів. У Європі найбільші спалахи спостерігаються у весняно-літній і літньо-осінній періоди, за найбільшої активності комах. У цей час інтенсивно розмножуються мокреці.

Тварини уражуються на випасі ввечері, вночі або вранці, під час активного льоту комах. У посушливі роки та суху пору, а також у спекотні години за утримання тварин у приміщеннях або на вітряних горбах і височинах збудник не передається, захворювання не спостерігається чи реєструється спорадично.

Значну роль у перенесенні мокрецями вірусу блютангу на великі відстані відіграють перелітні птахи. Можливий також плацентарний шлях передання вірусу через сперму до самки, а потім через плаценту – до плода.

Перебіг і клінічний прояв хвороби залежить від вірулентності збудника, резистентності організму, виду і породи тварини, впливу довкілля. Інкубаційний період у овець триває 2-7 діб, у ВРХ – 5-20 діб.

Як повідомлялося, інкубаційний період паратуберкульозу в жуйних тварин триває 2-6 років.

Довідка

Блютанг (синій язик, інфекційна катаральна лихоманка) – вірусна трансмісивна природно-вогнищева хвороба жуйних тварин. Характеризується катарально-геморагічним і некротичним ураженням слизової оболонки носової і ротової порожнин, язика, шлунково-кишкового тракту, органів дихання, епітелію вінчика ратиць і дегенеративними змінами скелетних м’язів. У кіз, екзотичних і диких жуйних тварин хвороба часто перебігає латентно. За останнє десятиріччя блютанг став найпоширенішою інфекційною хворобою з прогресивним ареалом у 23 країнах Європи.