У чому привабливість і недоліки живих вакцин для птиці

В умовах птахогосподарств живі вакцини застосовують методами масової імунізації: з водою, крупнокрапельним (спрей-метод) та дрібнокрапельним (аерозоль-метод) розпиленням й індивідуальними методами: підшкірно, внутрішньом’язово, інтраназально, зануренням дзьобу у розчин вакцини, ін’єкцією в перетинку крила, втиранням в слизову клоаки чи пір’яні фолікули.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Живі вакцини містять атенуйовані ослаблені штами збудника. Вони добре активізують всі ланки імунної системи організму, викликають збалансовану імунну відповідь та створюють ранній специфічний захист, який розвивається через дві-три доби після введення вакцини.

Недоліками застосування живих вакцин є швидка втрата активності вакцинного вірусу в довкіллі внаслідок впливу температури, хімічних речовин, підвищена реактогенність – надмірна реакція на вакцинацію і небажане поширення збудника.

Як повідомлялося, в Україні доступна вакцина проти тифу курей.