Підлогове утримання індиків передбачає три технологічні схеми

Промислову відгодівлю індиків на великих підприємствах частіше реалізують за підлоговою технологією. Вона може бути організована за різними технологічними схемами, пише журнал «Наше птахівництво».

Найпоширенішою є схема відгодівлі без пересаджування птиці, а також дві схеми з пересадженням: на четвертому чи шостому тижні. Кожна зі схем передбачає відгодівлю індичок до 15-16 тижнів, а індиків – до 20-21 тижня.

За схеми відгодівлі без пересаджування птиця весь час перебуває в одному виробничому просторі. Цю технологію можна застосовувати в окремих приміщеннях різного розміру та планування. Так мінімізують стрес тварин і зменшують трудовитрати персоналу. Хоча відгодівля без пересаджування зменшує виробничі цикли до 2,4 на рік, а також показник використання виробничої площі – 169 кг птиці живою вагою на 1 м² підлоги.

Технологічне обладнання для цієї схеми відносно дороге й енергоємне. Загалом відгодівля без пересаджування – оптимальний варіант для невеликих господарств, виробничі приміщення яких обмежені за площею та мають різне планування.

Технологічна схема з пересаджуванням птиці в інший пташник після чотирьох тижнів вирощування дозволяє рівномірно розподілити цикли відгодівлі протягом року, збільшити показник використання виробничої площі до 203,4 кг птиці живою вагою на 1 м² підлоги (для пташників, де відгодівля з п’ятого тижня), а також раціональніше використовувати технологічне обладнання.

Мінуси цього варіанту підлогового утримання – стрес птиці під час пересаджування та трудовитрати. Для реалізації цієї схеми в господарстві має бути щонайменше сім пташників: один – для утримання протягом перших чотирьох тижнів і шість пташників – для основної відгодівлі.

Технологію відгодівлі з пересадженням на четвертому тижні застосовують і невеликі господарства, і потужні підприємства.

Схема, що передбачає пересаджування індиків у інший пташник після шести тижнів вирощування, дозволяє досягти найбільшої кількості виробничих циклів на рік, а також найвищого показника використання виробничої площі – 228,8 кг птиці живою вагою на 1 м² підлоги (для пташників, де відгодівля з сьомого тижня). При цьому одночасно знижуються витрати на машинно-апаратурне оформлення.

Недоліки цієї схеми такі, як в другої: стрес птиці та збільшення трудовитрат через пересаджування поголів’я.

Для реалізації зазначеної технології господарство має оперувати достатньою кількістю виробничих будівель: наприклад, утримувати один пташник для початкової відгодівлі, розрахований на 6,5 циклів на рік, та чотири пташники завершальної відгодівлі, розраховані на 3,25 циклу на рік.

Як повідомлялося, в Україні 70% індиків – вітчизняної селекції.