Переваги й недолік векторних вакцин проти хвороби Гамборо

Векторні вакцини проти хвороби Гамборо ‒ технологічні й зручні у застосуванні. Не потрібно розраховувати день щеплення чи хвилюватися через неоднорідність стада або порушення менеджменту вакцинації, адже це ‒ індивідуальний спосіб щеплення шляхом підшкірної ін’єкції в інкубаторі.

Також суттєва перевага векторних вакцин ‒ те, що вони не виснажують імунну систему птиці, пише журнал «Наше птахівництво».

Однак існує й недолік ‒ формування лише гуморального захисту. Клітинного імунітету й конкурентного виключення цей тип вакцин не забезпечує. Якщо на птахофабриці немає різновікових стад, а птицю розміщують за системою «порожньо ‒ зайнято», цей мінус може бути некритичним.

Однак в українських реаліях, коли санітарні розриви між посадками надто короткі, існує ризик, що птиця контактуватиме з польовим вірусом раніше, ніж векторна вакцина встигне сформувати гуморальну відповідь.

Векторна вакцина починає формувати гуморальний захист приблизно на 21-й день після введення, який досягне свого ефективного рівня на 28-й день. Однак материнські антитіла у птиці можуть знижуватися до критичного рівня на 16-18-й день. Отже, з цього моменту і до 28-го дня вирощування птиця недостатньо захищена і може інфікуватися вірусом хвороби Гамборо. Саме в цей час критично важлива наявність клітинного імунітету й конкурентного виключення, щоб не дати патогену розмножуватися й не допустити розвитку захворювання.

Раніше ми писали про використання живих вакцин проти хвороби Гамборо.