Мікроелементи в формі хелатів гліцину мають вищу біодоступність, ніж із сульфатами

Неорганічні солі мікроелементів, як-от оксиди та сульфати, традиційно додають у склад кормів сільгосптварин, щоб задовольнити їхню потребу в мінеральних речовинах. Та, попри те, що вони відносно недорогі, виявилося, що їх використовують неефективно.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Дослідження демонструють, що низький рівень рН у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту знижує доступність неорганічних солей, як-от сульфати, спричиняючи їх дисоціацію. Це робить мінерали уразливими до різних поживних речовин і складових антагонізмів, що погіршують усмоктування.

Крім того, мікроелементи можуть утворювати нерозчинні осади в тонкому кишківнику, через що вони стають недоступними для всмоктування.

Нині доступні екологічно безпечні й адаптовані до потреб тварин продукти. Мікроелементи можуть забезпечити поживну цінність тільки, коли засвоюються. Наукові дослідження продемонстрували вищі значення біодоступності мікроелементів у формі хелатів гліцину, ніж із сульфатами.

Також органічно зв’язані мікроелементи мають підвищену доступність і меншу екскрецію проти неорганічних форм, що знижує накопичення важких металів у ґрунті й ґрунтових водах.

Нагадаємо, хелатні мікроелементи позитивно впливають на якість курчат, підвищують фертильність птиці, а також яйценосність і щільність яєчної шкаралупи.