Критичні точки силосування

Псування знижує якість і кількість силосу. Три продукти гниття ‒ тепло, кислоти й вуглекислий газ. Журнал The Ukrainian Farmer звертає увагу на критичні точки якісного силосування.

1. Правильно збережений силос не нагрівається.

Внутрішня температура бурту має бути не вищою ніж у день її збирання. Температуру перевіряють зондовим термометром. Зайве тепло ‒ це енергія, витрачена гнилісною флорою, яка повинна була бути збережена для споживання коровами.

2. Правильно збережений силос приємно пахне.

Мета ‒ достатнє продукування молочної кислоти, яка не має запаху. Силос повинен мати тільки солодкуватий запах подрібнених рослин. Кислоти псування тхнуть через розпадання поживних речовин корму. Запах є ознакою втрати поживної цінності корму.

3. Добре консервований силос не дає усадки.

Усадка ‒ ознака втрати у силосі сухої речовини й енергії. Усадку можна виміряти на стінці силосної ями, щоб розрахувати відсоток втрат. Силос складається приблизно на 1/3 із сухої речовини і на 2/3 ‒ з води. Вода не втрачається під час псування, тому відсоток втрати сухої речовини вищий, ніж відсоток усадки.

Якщо силос дає 3% усадки по висоті вздовж стінки силосної ями, а силос містить 38% сухої речовини, то було втрачено близько 8% сухої речовини. Це ‒ місячна втрата корму за рік. Це типова кількість втрат для силосу, не обробленого силосним інокулянтом.

Однак, ураховуючи, що більшість природних бактерій є штамами гнилісної флори, втрати можуть бути вищими чи навіть катастрофічними, особливо для люцерни. Оброблення 100% силосу інокулянтами зберігає більше кормової цінності, ніж вартість продукту, і може запобігти катастрофічній втраті всього бурту.