Тваринництво

Кормовиробникам пропонують збільшити використання ріпаку

Кормовиробникам пропонують збільшити використання ріпаку

Для розв’язання проблеми дефіциту білка сьогодні пропонують збільшити використання ріпаку та продуктів його перероблення у кормовиробництві, пише журнал «Наше птахівництво».

Основні білкові рослинні корми у складі комбікормів для птиці – це переважно зерно сої та гороху, соєвий і соняшниковий шрот та макуха. Ріпак, поступаючись соняшнику і значно перевершуючи сою за олійністю, здатний щорічно давати стабільні врожаї – у середньому до 2 тонн/га. Ця культура ідеально підходить для вирощування в Європі та Азії,

Білки ріпаку добре збалансовані за амінокислотним складом, за вмістом лізину наближаються до сої, а за метіоніном і цистином, кальцієм і фосфором значно її перевершують.

Однак перетравність поживних речовин насіння ріпаку нижче, ніж інших кормів. У насінні цієї культури кількість жиру досягає 40%, сирого протеїну – 23%, клітковини – 4%. Насіння ріпаку має високу енергетичну цінність, проте додавання його до раціону птиці обмежене через погану перетравність його оболонок та їхньою специфікою. Їх використовують переважно для промислового отримання олії для харчових і кормових цілей.

У ріпакової олії – висока концентрація ненасичених жирних кислот, зокрема олеїнової – 60-70%, лінолевої – 23%, ліноленової – 10,5%, які позитивно впливають на відтворювальні функції тварин.

Борошно з насіння ріпаку має високу енергетичну, протеїнову та біологічну цінність. За поживністю трохи поступається високобілковим кормам тваринного походження. Воно містить менше лізину, однак значно багатше на цистин і метіонін, містить більше холіну, тіаміну, мікроелементів, як порівняти з соєвим шротом.

У багатьох країнах світу рівень ріпаку в раціонах птиці підвищують в основному шляхом виведення сортів із низьким умістом ерукової кислоти та глюкозинолатів – так званих двонульових сортів (00-сорти).