Контроль антипоживних чинників у соєвих кормах дозволяє підвищити перетравність протеїну до 85-90%

Уреазна активність ‒ важливий індикатор якості соєвих кормів. Інгібітор трипсину безпосередньо знижує ефективність протеолітичного травлення. Оптимальне термічне оброблення сої поліпшує перетравність протеїну. Контроль цих показників підвищує продуктивність птиці й економічну ефективність виробництва.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

За підвищеної активності антипоживних чинників у соєвих продуктах спостерігають зниження приростів живої маси птиці та рівня засвоєння амінокислот, погіршення коефіцієнта конверсії корму, підвищене виділення азоту з послідом. У бройлерному виробництві це може значно знизити рентабельність.

Уреазна активність та інгібітор трипсину у соєвих продуктах часто взаємопов’язані:

‒ недостатній нагрів → висока уреазна активність → збереження інгібітора трипсину;

‒ оптимальне термооброблення → зниження обох показників;

‒ надмірне термооброблення → денатурація протеїну й зниження його біологічної цінності.

Аби запобігти негативному впливу антипоживних чинників необхідно:

‒ контролювати уреазну активність: оптимальний показник ‒ близький до нуля;

‒ визначати рівень інгібітора трипсину лабораторними методами;

‒ дотримуватися технологічних режимів екструзії та тестування;

‒ використовувати стандартизовані соєві шроти.

У промисловому птахівництві контроль антипоживних чинників дозволяє підвищити коефіцієнт перетравності протеїну до 85-90%, оптимізувати амінокислотний профіль раціонів, зменшити витрати на корм, покращити екологічні показники виробництва.