Добових індиченят за зовнішнім виглядом ранжують за трьома категоріями

У партії добового молодняку індиків, призначеного для промислових цілей або реалізації населенню, можливі незначні відхилення за зовнішніми ознаками в межах до 10%.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

До дозволених зовнішніх відхилень належать: дещо збільшене черево, слабка пігментація пуху, плесен, дзьоба (відносно до стандарту породи), діаметр пупкового кільця до 2,5 мм.

Добових індичат за зовнішніми ознаками поділяють на три категорії:

I ‒ рухомі, міцно тримаються на ногах, активно реагують на звуки, мають м’яке черево, рожеву чисту клоаку, ясні очі, округлі, лупаті й блискучі, пух повністю обсохлий, крила притиснуті до тулуба, грудна кістка довга та пружна;

II ‒ пухкенький пух, збільшене черево, пігментація дзьоба, плесна слабка, на пупковому кільці ‒ струпик діаметром не більш як 2 мм;

III ‒ слабкі, виродки й каліки. До цієї категорії належить некондиційний молодняк із різними фенотиповими відхиленнями.

До вирощування непридатні індиченята з виродливою головою (мозкова грижа, відсутність очей), викривленими задніми кінцівками та дзьобом, невтягненим жовтком, запаленням пупкового кільця, перозисом, атаксією, рідким недорозвиненим пухом.

Відношення живої маси індиченят до маси закладених на інкубацію яєць на рівні 65% свідчить, що пташенят перетримали у вивідній шафі, вони зневоднені. А 69% ‒ індиченята сирі, непросиджені, їх рано вибрали з інкубатора.

Маса виведеного молодняку є видовою, породною ознакою й має відповідати вимогам:

‒ середні кроси для племінних цілей ‒ 52 г, для промислових цілей – 50 г;

‒ важкі кроси для племінних цілей ‒ 53 г, для промислових цілей – 51 г.

Раніше ми писали, коли вибирають індичат із інкубатора.