В Україні розробляють ферментер для пришвидшеного компостування біовідходів

Державна дослідна станція птахівництва НААН України спільно з харківським НВО «Світло шахтаря» почали розробляти біоферментер для пришвидшеного компостування біологічних відходів.

Сьогодні в Україні не випускають такого обладнання.

При цьому технології пришвидшеного компостування органічних відходів у біореакторах (біоферментерах) набувають все більшої популярності.

Компостуванню в біореакторах можуть піддаватися будь-які види відходів птахівництва, зокрема підстилковий і безпідстилковий послід, відходи забою птиці, відходи інкубації та птиця, що загинула.

Вимоги до вихідної сировини для компостування в біореакторах не відрізняються від аналогічних вимог до сировини для компостування за будь-якими іншими технологіями. Основними з них є співвідношення вуглецю та азоту у сировині в межах (20-40):1 та вологість суміші 45-65%.

Зазвичай уже протягом першої доби матеріал у біореакторі прогрівається до температур 60-70 °С. За цих умов інактивація патогенної мікрофлори, насіння бур’янів, яєць і личинок комах і гельмінтів відбувається протягом одного-трьох днів, а протягом наступних кількох днів – часткове розкладання та стабілізація органічних речовин компосту.

Біореактори можуть використовуватися не тільки окремо, а й у складі майданчиків чи цехів компостування відходів птахопідприємства.

Нагадаємо, компост із посліду птиці, отриманий шляхом ферментації з пробіотиками, містить більше корисних речовин.