Зміна клімату: відокремити позитивне і негативне
В умовах зміни клімату стосовно зростання температури на планетарному рівні, в аграрному секторі виробництва сільськогосподарської продукції відбуваються процеси, які несуть як негативні, так і позитивні наслідки.
Слід відмітити, що подовження вегетаційного періоду у рослин є ресурсом зростання їх продуктивності. Особливо в південних регіонах, де є можливість вирощування в умовах зрошення пізньостиглих культур з більш високою урожайністю, і такти чином досягати зростання економічної ефективності.
Підвищення рівня СО2 в атмосфері несе небезпеку парникового ефекту на планеті. Але одночасно покращує фотосинтетичну ефективність листкового апарату рослин, що, безперечно, сприяє росту продуктивності сільськогосподарських культур.
За результатами наших спостережень у зоні Присивашшя, в останні роки відмічена стійка тенденція переміщення фази припинення осінньої вегетації на 5–8 днів пізніше, а відновлення весняної вегетації настає на 7–10 днів раніше, у порівнянні з даними за 1975–1985 рр.
Зимовий період у озимих зернових культур, відповідно, скоротився і характеризується неодноразовими тимчасовими відновленнями вегетації озимини. Зимові місяці відрізняються малою кількістю снігового покриву з неглибоким промерзанням ґрунту (10–25 см), що майже знімає питання загибелі посівів пшениці озимої, ячменю озимого, гороху холодостійкого від низьких температур під час проходження зимового періоду.
До негативних наслідків від глобального потепління для аграрної галузі слід віднести нестабільність у проходженні періодів року з великими амплітудами коливання в бік різкого підвищення температури та похолодання. Така тенденція викликає стресовий стан у рослин, а інколи часткову їх загибель.
Підвищення середньорічної температури на 1–1,5°С спровокувало поступове переміщення кліматичних зон з південних широт на північ, що веде до зменшення показників гідротермічного коефіцієнта і збільшення територій ризикованого землеробства. Паралельно з цими змінами спостерігаються відмінності життєвих циклів розвитку шкідників сільськогосподарських культур та появи їх нових видів.
У південній частині Степу України, через відсутність сталого снігового покриву на полях і частих відлиг у зимові місяці, відбуваються втрати вологи з верхніх шарів ґрунту. Це призводить до зниження коефіцієнта накопичення продуктивної вологи у ґрунті з 80–85% до 60–70%. Зростання її втрати за посушливих умов південних областей України здатне суттєво знижувати продуктивність сільськогосподарських культур.