Замість Закону «Про молоко i молочні продукти» потрібен нормативно-правовий акт
Ще у 2004 році Верховна Рада ухвалила Закон «Про молоко i молочні продукти». З того часу його переглядали 7 разів, вносили поправки, і неодноразово ця активність із вдосконалення закону використовувалася у цілях, далеких від інтересів молочної галузі.
Зараз нормативно-правове регулювання на ринку молока здійснюється 60 регуляторними актами: 15 законами, серед яких і вже згаданий, 18 актами Кабміну, 26 актами Мінагрополітики, Мінекономіки та інших, постановою Кабміну СРСР № 303 від 1983 року і Законом ВР УРСР «Про захист прав споживачів».
Чому Спілка молочних підприємств України (СМПУ) виступає за скасування Закону «Про молоко і молочні продукти»? Він містить низку недоліків. Наприклад, визначає показники якості та безпечності щодо молочних продуктів, які регулюються Законом «Про основні вимоги якості та безпечності», адаптованим до вимог ЄС, та наказом Мінагрополітики від 12.03.2019 № 118.
Також цим законом не передбачений механізм державної підтримки розвитку галузі, і при цьому він містить низку обов’язків, які порушують свободу ведення господарської діяльності. До прикладу, вимогу вести документацію, перелік якої відсутній. Вимоги дотримуватися нормативних документів надаються без чіткого визначення цих документів. Це створює ризики маніпуляцій владними контролюючими структурами.
Чинний Закон «Про молоко і молочні продукти» зобов’язує переробляти сировину (здійснювати повну переробку), а це суперечить Господарському кодексу України, бо обмежує свободу діяльності cyб’єктів господарювання.
Ще один приклад недосконалості закону – відсутність процедурної організації лабораторних досліджень: не враховано вимоги Закону «Про метрологічну діяльність», якими передбачено умови акредитації лабораторій.
Така болюча для українських виробників тема, як «сірий» і «тіньовий» ринки, також не відображена в законі. Не зазначено принципових ознак цих ринків, що суперечить вимогам ЄС, встановленим Регламентом 1308/2013 «Про запровадження загальних правил на ринках продажу сільськогосподарської продукції».
Крім того, закон регулює діяльність лише юридичних осіб та ФОП, а одноосібники, фізичні особи, які виробляють левову частку молока в країні, лишаються поза увагою.
Джерелом непорозумінь є й дублювання термінів і визначень молока та молочних продуктів у ДСТУ.
Це – неповний перелік недоліків закону, але важливо відмітити ще один – цей документ дає можливість його використання для маніпулювання народними депутатами перед виборчими перегонами шляхом внесення безкінечних змін, до чого вже неодноразово вдавалися.
Всупереч законодавству ЄС, цей закон дає можливість виносити пропозиції щодо термінів і визначень продуктів, які містять молоко i молочні продукти. В Європейському Союзі ж відсутні нормативні акти, що встановлюють особливі вимоги до харчових продуктів, які «імітують молоко i молочні продукти».
Усі ці недоліки давно відомі. Хочу нагадати, що саме тому при вступі України до СОТ цей закон був у переліку законодавчих актів, що підлягають скасуванню.
Тому СМПУ звертається до народних депутатів із проханням ініціювати скасування Закону «Про молоко i молочні продукти», замість якого має бути розроблений нормативно-правовий акт «Вимоги до молока і молочних продуктів».