Як визначити оптимальну вагу телиць за першого осіменіння
Перше осіменіння телиць, поза сумнівом, має відбуватися лише за досягнення ними оптимальної зрілості.
Оптимальну зрілість можна визначити як фенотипову характеристику (ріст і вага), яка дозволяє повною мірою реалізувати генетичний потенціал продуктивності майбутньої корови.
Загальноприйнятим критерієм зрілості телиць на момент першого осіменіння є досягнення ними ваги, що відповідає 55% ваги зрілої корови. Дуже важливо, щоб після першого отелення вага первістки була не менше 85% від ваги зрілої корови. Тобто програма вирощування телиць має бути чітко спланована, виходячи з цільової ваги зрілої корови для кожного конкретного стада.
Наскільки ви впевнені у своєму розумінні ваги зрілої корови в стаді? Чи взагалі маєте чітке уявлення навіть про середню вагу корів у стаді? Як часто зважуєте корів (окрім тих, які вибувають зі стада)? Вага корів – один із найважливіших інпутів за розрахунку раціону, значення якого часто недооцінюють.
Саме вага корів насамперед визначає потенціал споживання сухої речовини корму, потребу в енергії і протеїні на підтримку життя, потребу на ріст і потенціал жировідкладення. У програмах розрахунку раціонів на базі динамічної моделі CNCPS для голштинської породи за замовченням закладено середню вагу лактуючої корови 628 кг і вагу зрілої – 669 кг.
Звичайно, можна коригувати показник живої ваги у програмі, але це необхідно робити виключно на основі результатів зважування/промірів, і в жодному разі не на основі окомірної оцінки, оскільки ціна помилки є надвисокою.
Варто розуміти, що з часом, у процесі генетичного покращення й удосконалення годівлі та менеджменту в стаді, жива вага корів поступово збільшується.
Цікаве спостереження було зроблено на дослідній фермі Корнельського університету (США): якщо у 1993 році середня вага зрілих корів на фермі була 668 кг, то в 2016 році – вже 776 кг. Тобто за 23 роки зросла на 108 кг – близько 1% на рік. Ймовірно, що в цьому випадку збільшення ваги відбулося переважно за рахунок генетичного покращення, а рівень годівлі всі ці роки радикально на змінювався.
В Україні за останні 10-15 років переважна більшість високопродуктивних підприємств радикально покращила не лише генетику, а й підходи до годівлі, утримання й менеджменту стада. Відповідно темпи росту ваги корів у стадах можуть бути набагато стрімкішими.
На одному з підприємств Чернігівської області (близько 1 тис. корів, симентал х голштинській помісі, продуктивність – 37-39 кг молока на дійну корову, жир – 3,8%, білок – 3,3%), не маючи можливості періодичного зважування корів упродовж лактації, ми вирішили хоча б раз зважувати перед запуском, щоб розуміти, на яку вагу балансувати раціони сухостою. До цього ми вважали, що середня вага корів у стаді – десь 650 кг, але зважування показало, що в реальності – 717 кг (див. графік).
При цьому середня вага первісток – 678 кг; пікової ваги корови досягають до третьої-четвертої лактації – відповідно 750 та 760 кг, а окремі тварини перевищують 900 і навіть 1000 кг.
Якщо взяти до уваги, що підприємство почало розвиватися з руїн 13 років тому, коли середня вага корів ледь сягала 500 кг, а надій на корову – аж 5 кг, то можна констатувати, що за цей час відбувся «квантовий стрибок» не лише продуктивності, а й живої ваги корів на 43%, або 3,3% на рік.
Розуміння фактичної ваги корів дозволяє не лише покращити балансування раціонів, а й переглянути цільові значення ваги телиць за першого осіменіння та після першого отелення та налаштувати програму вирощування молодняку.
Для визначення ваги зрілої корови американські фахівці рекомендують зважити або проміряти стрічкою 30-40 корів по третій лактації, між 80 і 120 днями лактації, після доїння. У нашому прикладі середня вага корів по третій лактації перед запуском становила 750 кг, але коли ми провели контрольне вимірювання 30 корів по третій лактації між 80 і 120 днями лактації, після доїння, то одержали середнє значення 740 кг. Тобто для цього стада цільовий показник ваги зрілої корови – 740 кг, і саме цю цифру необхідно використовувати як контрольну точку для визначення ваги телиць за осіменіння і взагалі для планування програми вирощування молодняку. Це означає, що мінімальна вага телиць за першого осіменіння має становити 407 кг (740 х 0,55), а вага первісток після отелення – щонайменше 629 кг (740 х 0,85).
Якщо б ми і далі відштовхувалиcя від ваги зрілої корови на рівні «десь 650 кг», то виходили б із цільової ваги телиці за першого осіменіння 360 кг (650 х 0,55). Отже, в нашому стаді телиці в середньому не добирали б 47 кг до оптимальної ваги, генетично зумовленої для них.
Але величезна проблема – якраз у тому, що якщо телиця не досягне оптимальної вагової зрілості до отелення, це триватиме вже після отелення. Для забезпечення цього приросту використовуватиметься енергія раціону, що зменшить доступну енергію для виробництва молока.
Для одержання 1 кг молока необхідно приблизно 2,6 МДж чистої енергії лактації, тоді як енергетичні потреби 1 кг приросту – понад 21 МДж чистої енергії лактації – майже увосьмеро більше. Очевидно, що надмірний приріст ваги після отелення – дуже дороге задоволення, оскільки кожний його кілограм коштуватиме 8 кг молока.
Саме тому передчасне осіменіння і недобір ваги за осіменіння телиць завжди призводять до подальших втрат молочної продуктивності первісток. У нашому випадку недобір «лише» 47 кг ваги телиць за осіменіння обернувся б зниженням молочної продуктивності на 376 кг (47 х 8) уже по першій лактації. І з кожною наступною лактацією він би збільшувався, знижуючи потенціал пожиттєвої продуктивності тварини.
До того ж знижена вага телиць за першого осіменіння і після першого отелення суттєво збільшує частоту виникнення метриту після отелення, негативно впливає на відтворну здатність та вдвічі підвищує ризик вимушеного вибуття первістки зі стада.