Техніка
Головне:
Точка зору

Як ми переходили на точне землеробство

Сергій Косюк
директор СТОВ «Перше травня» (Херсонська обл.)

У 2015 році ми розпочали впроваджувати точне землеробство в нашому господарстві «Перше травня», встановивши на одному комбайні першу систему моніторингу врожайності, яку нам люб’язно надала українська овочева компанія UVC. Програма показала, що врожайність на полі досить неоднорідна: у ході моніторингу ми виявили мікрозони по врожайності на схилах і зони ущільнення ґрунту. Така програма – дуже хороший лакмусовий папірець, що показує проблеми на полі. Тоді ми зрозуміли, що нам потрібно кардинально змінювати підхід до господарювання і взимку почали обмірковувати нову стратегію діяльності.

Згодом ми поїхали в США вивчати досвід американських фермерів. Вони працювали з однією системою і я, натхнений побаченим, вирішив запровадити її в своєму господарстві. У 2017 році ми встановили її на три комбайни та запустили збиральну кампанію. Втім, виявилося, що ця система недосконала й неправильно зчитує інформацію по врожайності на схилах. Ми запросили спеціалістів, щоб налаштувати її, але система не запрацювала правильно. Тому були змушені відмовитися від цього задуму й у 2018 році встановили на комбайни іншу систему – Topcon. Вона виявилася значно зручнішою, оскільки на відмінну від аналогів, що працюють з гідравлікою, має електричні приводи, тому втручання в систему комбайна мінімальне. Ми також замінили кермове колесо комбайну на електричне, що зчитує дані з датчиків вологості та врожайності й показує їх на моніторі. Тоді маємо вологість і фактичну врожайність конкретної ділянки з прив’язкою GPS. Дані з комбайнів можемо переносити на комп’ютер і формувати карту врожайності всього поля.

Після того, як ми виявили всі проблемні ділянки, звернулися до компанії, що займається аналізом ґрунту: зробили карту відбору проб і на основі аналізу та рекомендацій фахівців створили карту диференційованого внесення добрив. Розділили їх на чотири частини – азот, фосфор, сірка та калій. У перший рік ми взяли одне невелике поле та наробили там багато помилок. Потім, зрозумівши, яка повинна бути послідовність дій, провели диференційовані внесення добрив і сівбу соняшнику вже на 125 га та отримали врожайність, якої не мали ніколи на тому полі, зокрема, 3 т/га. Для нашої зони це добрий показник. 

Потім ми збільшили площу з диференційованим підходом до 260 га і знову отримали непоганий результат. І вже в цьому році в нас під точне землеробство відведено більше 500 га.

Поки що працюємо таким чином тільки з просапними культурами, а точніше із соняшником. Маємо намір також застосувати елементи точного землеробства у вирощуванні озимої пшениці.

Диференційований висів забезпечує точний підхід до отримання більш високої врожайності. Якщо певні ділянки менш продуктивні, то навіщо зайвий раз витрачати там ресурси. Це дуже економить добрива та насіння, разом з тим продуктивність поля не тільки не знижується, а навіть зростає. Крім цього, хочу відзначити, що такого вигляду поля та стану рослин у нас не було ніколи. На рівному полі, де диференційований підхід застосовується вже два роки, ми досягли рівномірної родючості ґрунту. А на схилах, де більша міграція води та змитий ґрунт, робимо акцент на тому, щоб максимально правильно розрахувати навантаження на таку частину поля, і, враховуючи її родючість, не загущувати посіви, а навпаки, – зменшувати норму висіву. Тоді рослині вистачить і вологи, і родючості ґрунту для того, щоб сформувати повноцінний врожай. Вона матиме оптимальну площу для росту та живлення.

Крім того, ми користуємося інноваційними системами, що контролюють стан рослин і роботу техніки. Зокрема, працюємо з програмою Хarvio, що аналізує суму температур, опади, вологість і вітер. На основі цих даних система сповіщеннями попереджує про виникнення проблем, захворювань, шкідників. Вона враховує індивідуальні особливості сорту або гібриду рослини. Для цього ми вносимо необхідні дані (дата висіву, назва гібриду або сорту, тощо).

А роботу агрегатів контролюємо завдяки співпраці з однією херсонською компанією, яка встановила нам систему супутникового моніторингу техніки. Тепер у нас кожна машина обладнана GPS-трекером. Через смартфон чи комп’ютер маємо змогу в режимі реального часу відслідковувати використання пального, швидкість руху, продуктивність кожного агрегату.

Журнали