Унікальність елеватора в Івківцях - у його силосах

На сьогодні «Елеватор Агро» агрогрупи Агрейн є одним із найбільших у Чернігівській області — він має потужність у 192 тис. тонн одночасного зберігання. Потреба в будівництві власного елеватора виникла, насамперед, через економічні чинники. У цьому регіоні — найбільший підрозділ компанії «Агрікор Холдинг», у якого тільки сезонний вал кукурудзи сягає 300 тис. тонн. Враховуючи, що регіон достатньо вологий, є потреба в сушінні зерна, а це, як відомо, одна з найбільших статей витрат. Віддавати десятки мільйонів гривень за сушіння, очищення та зберігання стороннім елеваторам не було жодного сенсу, тож вирішили будувати власне підприємство. Унікальність елеватора в Івківцях (Прилуцький район) полягає у його силосах. Тут установлено 34 місткості — від 2 тис. до майже 20 тис. тонн. Це дає можливість окремо зберігати партії зерна різного класу.

Переважна більшість силосів — українського виробництва, від компанії KMZ. Вони нічим не поступаються імпортним, дешевші, і до того ж за них можна отримати державну компенсацію. Тільки на другій черзі елеватора встановлено чотири великих силоси по 20 тис. тонн американського виробника Brock. Усі силоси оснащені системою аерації і верхньої вентиляції, що дає можливість підтримувати зерно в оптимальному стані за вологістю та температурою.

Для тимчасового зберігання вологого зерна використовуємо чотири хопери по 500 т на першій черзі й чотири хопери по 1 тис. тонн — на другій. Тобто загальний обсяг тимчасового зберігання становить 6 тис. тонн. Усі місткості оснащені вентиляторами, що дає змогу вирівнювати вологість зерна перед відправленням на первинне очищення та сушіння.

«Елеватор Агро» приймає в основному кукурудзу, а пшеницю заготовляє набагато менше. Якщо пшениця надходить на елеватор з вологістю до 16% — її продувають вентиляторами в зерносушарках або в оперативних силосах. Таким чином, у зернової знімають близько 1-2% і закладають у силоси для тривалого зберігання.

Якщо пшениця надходить з вологістю більше 16%, то її просушують у шахтних зерносушарках. При цьому максимальна температура теплового агента становить 90 °C.

Саму пшеницю теж нагріваємо до температури 38-40 °C, перегрівати її не можна, тому що при закладці гарячого зерна в силос можливе самозігрівання. Оскільки ж прибирають пшеницю в липні-серпні, вночі в цей період ще не дуже холодно, то сильно охолодити її за допомогою вентиляції не вдається. Проте ми все ж таки намагаємося вибирати найбільш холодні ночі або продувати пшеницю вентиляторами в темний час доби, щоб знизити температуру зерна.

На елеваторі перед сушінням пшеницю обов’язково потрібно очищати від великих домішок на скальпеляторах.

Хочу також дати рекомендацію елеватористам-початківцям, які планують приймати пшеницю, — заздалегідь продумуйте і встановлюйте більше силосів з різними обсягами, щоб можна було розкладати зерно за класами та варіювати.

Наприклад, наш «Елеватор Агро» умовно поділяється на дві частини. Одна частина елеваторів працює з баштовими зерносушарками, але там лише 4 силоси із місткістю 17 тис. тонн, тому їх ефективніше використовувати під кукурудзу. А ось у другій частині елеватора ми маємо 30 силосів різної ємності від 2100 тис. тонн до 5 тис. тонн — тут ми вже можемо розподіляти пшеницю за класами та працювати паралельно з іншими культурами. Ця частина елеватора працює з двома шахтними зерносушарками, на яких ми просушуємо пшеницю.

Коли побачили ціни на газ цьогоріч, одразу почали думати, як зменшити витрати. Без газу пересушили 32 тис. тонн кукурудзи. Дві сушарки потужністю 9 МВт переобладнали під альтернативне паливо — користувалися виключно соняшниковими пелетами. Соняшникове лушпиння має меншу зольність і всі шкідливі речовини у ній вигорятимуть.

Зараз ринок пропонує багато різновидів генераторів: смолоскипного, вихрового, вулканного типів, з теплообмінниками або без. Існує навіть такий теплогенератор, який поєднує відразу і топку, і теплообмінник. Ми же встановили теплогенератори GRECO group без теплообмінників.

«Елеватор Агро» є маршрутним. Тут є дві точки залізничного відвантаження, і кожна здатна вантажити по 32 вагони на добу. За один раз виставляється по 8 вагонів на кожній колії.

Придбати власні вагони-зерновози на елеваторі поки що не збираємося. Адже логістичні залізничні проблеми — питання комплексне і однією покупкою хоперів його не вирішити.

У нас проблеми не з логістикою, а з тими, хто працює з інфраструктурою. Зіткнешся із ситуацією: вагони є, немає тепловоза. Є тепловоз — немає солярки. Є тепловоз та солярка — немає машиніста. Усі є і приїхали до порту — нікуди приймати.

Збільшення частки перевезення зерна автотранспортом ситуацію із зерновою логістикою особливо не покращить — порти орієнтовані на роботу із залізничним транспортом.

Навіть якщо додати ще 1 млн машин-зерновозів — приймати їх буде ніде, інфраструктура відсутня. У портах ще й зростає час приймання вантажу, і навіть знижується тоннаж. Звичайно, відправляти зерно залізничним транспортом на відстань менше 250 км у порт вигідніше на автотранспорті. А ось усе, що понад 250 — у вагонах. Думаю, згодом розумний баланс автотранспорт-вагони все ж таки встановиться.

Якщо спочатку елеватор будувався виключно для зберігання зерна власної компанії, то тепер з кожним роком збільшується відсоток приймання продукції від сторонніх поклажедавців.

На елеватор везуть продукцію не лише дрібні фермери, а й великі компанії, які мають зерносховища в інших регіонах. До того ж, на зберіганні у цьому регіоні ніхто не заробляє. Основний заробіток елеваторів націлений на сушіння, адже тут зерно вологіше. Окремо зберігання ніколи себе не виправдовувало і не окупувало. Сума інвестицій на будівництво силосів невиправдано висока, порівняно з вартістю послуг зберігання. Тому вони будувалися для того, щоб робити максимальну оборотність зерна саме заради сушіння. І там заробіток суттєвий. Крім того, щороку збільшуємо використання полімерних рукавів. Цього року отримали рекордний урожай кукурудзи у цьому регіоні, і тому налаштовані на збільшення саме рукавного зберігання.

Допомагає заробляти елеватору і погода. У цьому регіоні відправити без доробки кукурудзу до порту неможливо, а підприємств, які здатні прийняти одразу великі обсяги, в окрузі немає.

До того ж ми досить швидко відвантажуємо зерно, що дає нам великий потік клієнтів.

Щоб бути ще більш конкурентоспроможними, плануємо збільшення місткості силосів у пунктах завантаження вагонів до 350-400 м3 для швидкого завантаження вагонів та будівництво ще однієї сушарки.