Агромаркет
Головне:
Точка зору

Українці стали заручниками сільгоспвиробників?

Родіон Рибчинський
керівник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ», директор ГС «Борошномели України»
Поділитись:

В Україні вироблення житнього хліба дійшло до мізеру. Наразі ми маємо колосальний дефіцит зерна жита: дисбаланс між внутрішнім споживанням і наявним продовольчим житом становить 50%. Кілька років Україна закуповувала зерно в Білорусі, але згодом сусід припинив продаж і дозволив своїм виробникам торгувати борошном.

Кожен другий буханець житнього хліба в Україні виготовлено з білоруського борошна. А вислів, що Україна є житницею (від слова «жито»), вже давно не відповідає реаліям, адже ми не здатні забезпечити внутрішні потреби в цьому зерні, а на експорт відправляємо — як і в разі з пшеницею — здебільшого зерно для годівлі худоби та птиці.

Гострий дефіцит спричинив злет цін: житнє борошно вдвічі дорожче, ніж пшеничне. Можливо, це спонукатиме сільгоспвиробників наступного маркетингового року збільшити площу посівів під житом.

Таку саму проблему маємо й із гречкою та вівсом.

По суті, українці стали заручниками сільгоспвиробників, які рахують економіку й розуміють, що їм вигідніше вирощувати фуражну пшеницю, соняшник, кукурудзу та сою. Решту культур вони вважають низькомаржинальними й нерентабельними, відповідно, не бачать для себе перспектив у роботі з цими культурами.

У той же час планового стимулювання аграріїв вирощувати дефіцитні культури й підвищувати якісні показники врожаю не спостерігається.

Поділитись: