Точка зору

Україна може зайняти до 20% європейського ринку біометану

Георгій Гелетуха
голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України», член правління Європейської біоенергетичної асоціації

Відсутність закону про особливості митного оформлення біометану була основною перешкодою для експорту такої продукції. Наразі парламент ухвалив у другому читанні та в цілому 297 голосами законопроєкт №9456, який набуває чинності після підпису Президента. Щоправда, в Перехідних положеннях вказано, що Кабінету міністрів та інші органи виконавчої влади мають три місяці на приведення своїх документів у відповідність до закону. Зокрема, потрібно внести зміни до двох наказів Мінфіну про митне оформлення газів, які передаються трубопровідним транспортом і про товари, які належать до компетенції енергетичної митниці. За прогнозом Мінфіну, після набуття чинності законопроєкту №9456 їм потрібен місяць для внесення необхідних змін до Наказів та їх затвердження. Більше юридичних перешкод для експорту біометану немає. Тому вже з травня вже може розпочатися експорт українського біометану.

За нашими даними, наразі до експорту готові три заводи: «Галс Агро» на Чернігівщині продуктивністю 3 млн куб. м. біометану на рік, «Vitagro» з аналогічною продуктивністю і «Теофіпільська енергетична компанія» на Хмельниччині продуктивністю 56 млн куб. м. біометану на рік.

Ще кілька заводів дуже близькі до цього. Це ще один завод «Галс Агро» на Київщині (продуктивність 3 млн куб. м. біометану на рік) та «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» на Вінниччині (12 млн куб. м. біометану на рік). Щоправда, останні збираються транспортувати біопаливо не трубопроводом, а експортувати його у зрідженому вигляді (LNG). Для цього вони закупили і вже змонтували систему збагачення біогазу й монтують систему охолодження.

Наразі в Україні налічується понад 80 біогазових установок, які виготовляють біогаз й надалі виробляють з нього електроенергію. Зараз, коли відкривається опція біометану, фактично всім їм стає вигідно конвертувати біогаз в біометан, добудувавши модулі збагачення. Адже це економічно вигідніше, ніж виробництво електроенергії з біогазу. Тому, думаю, що коли стартує експорт біометану, кілька десятків проєктів з існуючих біогазових буде конвертовано. Також, скоріш за все, з’являтимуться й нові проєкти, які будуватимуть з «нуля» біогазові заводи. Зокрема, у «Vitagro» є розробки п’яти нових проєктів, які будуть реалізовані у разі налагодження експорту біометану.

Чому галузь чекала на можливість експорту? Адже внутрішні ціни на біометан визначаються вартістю  природного газу в Україні. Тобто дорожче за «блакитне паливо» біометан всередині нашої країни продати неможливо. Наразі ціна біометану становить близько 300 євро за 1 тис. куб. м. Собівартість виробництва біометану залежить від розміру установки і вартості сировини й у середньому становить 600-800 євро за 1 тис. куб. м.

Щоб працювати рентабельно, потрібно продавати біометан мінімум по 900 євро за 1 тис. куб. м. І така ціна в Європі є. Адже у країнах ЄС вона складається з вартості природного газу і премії.

Ціна природного газу в Україні зазвичай на 10% дешевша, ніж в Європі. А ось премія залежить в першу чергу від виду сировини.

Найбільша премія, коли ви працюєте на гноївці з ВРХ, свиней та курячого посліду. Вона доходить до 1 тис. євро за 1 тис. куб. м. біометану. Другий вид сировини – відходи рослинного походження: солома, стебла кукурудзи і так звані покривні культури, в тому числі силос кукурудзи, якщо він вирощується в проміжку між основними культурами. У цьому разі він не буде конкурувати з продуктами харчування. Тільки у цьому випадку він буде прирівнюватись до відходів. Для такого типу сировини премія становить близько 500 євро за 1 тис. куб. м. біометану. Й навіть з такою премією є рентабельність, особливо для великих проєктів.

Останній вид сировини – це те, що конкурує з продуктами харчування та кормами. Зокрема, мова йде про силос кукурудзи як основної культури, а не покривної. Це не стимулюється Директивами ЄС й такі продукти не належать до відходів, відповідно, там премія на рівні 100-200 євро за 1 тис. куб. м. біометану. І хоч з силосом зручно працювати, але ціна на біометан із такої сировини не буде високою. Проте його і далі будуть використовувати для виробництва біогазу, але перероблятимуть на електроенергію.

Боятися того, що в Україні спостерігатиметься перевиробництво біометану й відбудеться його перенасичення на європейському ринку, не варто. Адже ринок ЄС глибоко дефіцитний. Ураховуючи те, що Євросоюз ухвалив політичне рішення стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року й мінімізувати викиди парникових газів, відмовившись від спалювання викопних палив, Європа має замістити природний газ на відновлювальні аналоги, якими є біометан, зелений водень і синтетичний відновлювальний метан. Біометан, на відміну від зеленого водню та синтетичного відновлювального метану, вже виробляється й присутній на ринку. Зараз у ЄС виробляють 4,2 млрд куб. м. біометану на рік, а в 2035-му поставили за мету виробляти 35  млрд куб. м. на рік. А на 2050-й рік розглядаються плани щодо виробництва 100-180 млрд куб. м. біометану на рік. Відповідно, це буде експоненційне зростання виробництва. Щоправда, там порахували, що із існуючими темпами виробництва вони відстають від планів й до 2030 року зможуть виробляти близько 20 млрд куб. м. біометану на рік. І цю нішу може зайняти Україна – там немає конкуренції й ніхто не буде перешкоджати проникненню  нашої продукції на європейські ринки. Ми оцінюємо, що до 20% ринку біометану в ЄС може зайняти Україна.