Точка зору

Слід рахувати економічну доцільність та ефективність «краплі»

Іван Шевченко
доктор с.-г. наук, професор, Миколаївський національний аграрний університет

Останнім часом умови вологозабезпечення рослин дедалі більше загострюються у зв’язку з ростом температури повітря в середньому на 0,7–0,9 °С, суттєвим зменшенням його вологості, порушенням режиму випадання опадів протягом року.

Особливо жорсткі умови вологозабезпечення вегетації винограду склалися у 2020 році внаслідок синхронної дії кількох чинників. Передусім внаслідок зменшення норми опадів осінньо-зимового періоду з 210–220 до 145–150 мм, або 68,6% багаторічної норми. Проте аномально висока температура навколишнього середовища протягом осені та зими 2019–2020 років зумовила втрату близько 500 м3/га на фізичне випаровування, зменшивши як загальні, так і доступні рослинам запаси вологи активного шару ґрунту.

Через тенденцію зміни основних параметрів клімату імовірність багаторазового повторення гострого дефіциту вологозабезпечення рослин тільки посилюється, а тому гарантованим методом запобігання згубній дії посухи є штучне зрошення насаджень, зокрема краплинне.

У зв’язку з високою вартістю способу, дефіцитом водних ресурсів застосування зрошення насаджень, включно з краплинним, суттєво збільшує фінансові та ресурсні витрати. Тому слід заздалегідь мати чітке обґрунтування економічної доцільності та ефективності способу, зокрема потенційні обсяги додаткового врожаю ягід винограду, його вартість, рівень окупності витрат, у тому числі і додаткових.