Точка зору

Що робити фермеру з молоком із залишками антибіотиків

Манон Шуперс
директорка SAFOSO AG (Швейцарія)

Що робити фермерським господарствам із молоком, яке містить залишки антибіотиків? Таке питання турбує не лише українські підприємства, а й їхніх колег у різних країнах.

У молочному скотарстві у всьому світі антибіотики використовуються для забезпечення здоров’я тварин. Але, зважаючи на те, що антибіотикорезистентність стає дедалі серйознішою проблемою в світі, ми мусимо забезпечити відповідальне й обережне використання антибіотиків для лікування тварин.

Ми також маємо забезпечити дотримання так званого періоду очікування для кожного антибіотику й курсу лікування. Тобто певний час молоко від корови, яка отримує лікування, не може використовуватися для споживання людиною. У багатьох країнах це забороняється законодавством. Але закон зазвичай не регулює інші способи використання цього молока.

Молокопереробні підприємства не приймають молоко із залишками антибіотиків. Що ж робити фермеру із цим молоком? У більшості країн світу це питання не регулюється органами влади. І фермер лишається сам на сам із проблемою.

Але в різних країнах деякі органи, особливо галузеві асоціації, пропонують настанови. Так, перша категорія методів поводження з відбракованим молоком на рівні фермерського господарства – це використання невідповідного молока в інших цілях. Наприклад, згодовування телятам, використання нових технологій.

Друга категорія методів – утилізація невідповідного  молока: через внесення в ґрунт пасовища; зливання у каналізацію або утилізація через підприємство з перероблення побічних продуктів тваринного походження.

Які ризики несуть ці практичні рішення? Один із найбільш традиційних методів, який використовується у всьому світі, – згодовування невідповідного молока телятам або іншим видам тварин. Молоко від корови, яка перебуває на лікуванні антибіотиками, не збирається у загальну партію для реалізації, а зберігається окремо. Однак якщо таким молоком годують телят, виникає постійний ризик, що вони отримують низькі дози залишків антибіотиків. А це може спричинити проблеми з антибіотикорезистентністю і для телят, і для людей, які споживатимуть продукти отримані від цих тварин. Хоча згодовування невідповідного молока телятам формально не забороняється (наприклад, у ЄС), його й не рекомендовано до застосування.

Ще один традиційний метод – зливання невідповідного молока в каналізацію. Зазвичай він не рекомендується, тому що це може спричинити несправність каналізаційної системи через забруднення жирами і білками, що містяться в необробленому молоці. До того ж за зливання молока безпосередньо у біосистему довкілля можна нашкодити рослинам, рибам і диким тваринам. Тому, як правило, зливання молока не вважається належною практикою.

Які ж існують належні альтернативні варіанти? Дедалі поширенішим стає внесення невідповідного молока в ґрунт пасовищ або на поля. Зазвичай перед застосуванням молоко зберігається у спеціальному відстійнику або гноєсховищі для рідкого гною. За час зберігання відбувається перетворення молочних жирів і білків, тому це відрізняється від прямої утилізації молока через каналізацію.

Для цього методу важливо стежити, щоб кількість молока у гноєсховищі або відстійнику не була надмірною і зберігалась в адекватній пропорції гною та молока. Рекомендується, аби кількість молока у гноєсховищі чи відстійнику була не більшою за обсяг, отриманий за 2-3 дні.

Іншим дедалі поширеним методом є виробництво відновлювальної енергії. У такому випадку невідповідне молоко разом із гноєм використовується у біогазовій установці для виробництва електрики і тепла для потреб фермерського господарства і молокопереробного устаткування.

З часом, із розвитком нових технологій, можуть з’являтися нові методи поводження з невідповідним молоком.