Агрономія
Головне:
Точка зору

Ми ламаємо стереотипи, виводячи різні культури на рівень рентабельних

Володимир Лавренко
агроном СТОВ «Україна» (Луганська область)
Поділитись:

Ще донедавна вважалося, що на Луганщині можна вирощувати тільки соняшник і пшеницю, бо інші культури тут не ростуть. Ми вирішили зламати цей стереотип і вивести різні сільськогосподарські культури на рівень рентабельних.

Зараз ми ввели у сівозміну господарства 16 культур: пшениця – озима та яра, озимі ячмінь, ріпак і жито, а ще ярий і озимий горох, сочевиця, нут, чина, маш, кукурудза, гречка, соняшник, соя, льон і суданська трава. Найбільша частка угідь під озимою пшеницею, кукурудзою і соняшником. 

Мати великий асортимент для нас важливо через мінливу кон’юнктуру сільгосппродукції, а також для раціонального використання сільгосптехніки. Ще жнива в Луганській області не почалися, а ми вже скосили озимий ячмінь і підготували поле під ріпак.

На найгіршому полі озимий ячмінь дав 4 тонн/га, бо завдяки ранній сівбі вдалося вхопити вологу. Збирали з вологістю 22%, а потім досушили до 14%. На ранньому ячменеві ще й перевіряємо, чи добре працюють комбайни після ремонту. За ним збираємо пізній ячмінь, далі – горох, пшеницю і т. д.

Найстабільніша культура у нас – це пшениця, а соняшник –найрентабельніший.

Радує нас своїми результатами ріпак: торік тут зібрали по 35 ц на круг, і це до того, що в Луганській області цю культуру не вирощують. За рік перед тим «зняли» по 41 ц на круг.

З нішевих культур добре вирощувати просо, яке нескладне у вирощуванні, швидко звільняє поле та залишає мінімум пожнивних решток. 

Після проса добре родить пшениця. Ринок збуту для пшона є, а от ціна нестабільна. Торік за тонну можна було отримати 18 тис. гривень, а перед тим був менш вдалий сезон: ми тримали два роки на складі 500 тонн, відмовилися продавати по 6 тис., бо чекали на кращу ціну, а потім ледве збули по 2 тис. гривень. 

Льон, як і просо, теж залишає на полі мінімум пожнивних решток, позитивно впливає на структуру ґрунту – після нього можна сіяти простою сівалкою. Проблем зі збутом цієї культури немає, у будь-який момент насіння можна продати за ціною від 9 тис. грн до 14 тис. грн, а то й 16 тис. грн, залежно від чистоти насіння.

Цього року наше господарство зібрало чи не найвищі врожаї гороху – по 30 ц/га, тоді як у сусідніх регіонах раді, що скосили по 25 ц/га.

Сою ми вирощуємо третій рік, але ще не відпрацювали технологію – наявними жатками не вдається акуратно збирати врожай. На нову треба 800 тис. гривень, тому поки що експериментуємо з сортами й висотою жатки, яка є.

Непогано на наших землях росте жито, та й ціна на нього пішла вгору. Найкраще родить насіння КВС – 67 ц/га (ми двічі підживлювали і раз обробили препаратами від шкідників) за врожайності пшениці на сусідніх полях не вище ніж 58 ц/га.

Поділитись: