Китайський досвід: багато ланок між потужностями – додатковий ризик інфікування АЧС
На останньому всесвітньому симпозіумі ФАО щодо африканської чуми свиней (АЧС) Китай прозвітував про свої заходи з ліквідації цього захворювання.
Першим моїм враженням від презентації було те, що вона дещо не дотягує до рівня світового симпозіуму ФАО. Проте на наступний день, коли думки вляглися й впорядкувалися, я визнав, що вона дійсно революційна.
Зупинюся на головних моментах презентації китайців щодо вдосконалення систем біобезпеки великих свинокомплексів у країні. Чому це їм вдалося?
Розповсюдження інфекції на ранніх стадіях. Тобто коли були перші спалахи АЧС, вони вдалися до безпрецедентних заходів із відбору зразків майже з усіх поверхонь, у тому числі небіологічного походження, для пошуку й ідентифікації збудника вірусу АЧС.
Вірус АЧС, як вважають світові експерти, розповсюджується через м’ясо, через фоміти – так звані контактні поверхні, на яких він певний час зберігає свою життєздатність (а, отже, може спричиняти захворювання), та через транспортні засоби.
Тому були досліджені м’ясні інгредієнти для кухні, що потрапляли на підприємство, всі вхідні матеріали, одяг і взуття, бруд на транспорті, змиви безпосередньо з водіїв та кабін транспортних засобів, інструментів, якими обробляли тварин або які контактували з ними.
При цьому з 487 ПЛР-тестів 47% позитивних результатів було отримано на персоналі: піднігтьові простори, змиви зі шкіри, одягу, взуття тощо. Тобто майже у половині випадків персонал міг стати причиною занесення збудника АЧС на територію господарства.
Ще 22% позитивних результатів тестів отримані на транспорті, 15% – на вхідних матеріалах, 7% – це кормові інгредієнти та лише 5% – корми.
Основні вектори та шляхи розповсюдження вірусу. Сьогодні вважається, що це були корми.
При цьому більшість позитивних щодо вірусу АЧС зразків корму виявили впродовж перших шести місяців після першого зареєстрованого у Китаї спалаху хвороби.
Китайці досліджували у внутрішніх розслідуваннях усі контамінанти, пов’язані з кормом: інгредієнти перед виготовленням, готові корми, а також упакову. Вони стикалися зі складнощами з відбирання зразків. І ми розуміємо чому.
Наші лабораторні працівники зазначають, що не мають стандартів відбирання зразків на АЧС, до прикладу з поверхонь, про які я згадував вище. Китайці ж, на відміну від нас, рухаються швидше і на випередження. Вони розробляють методи для того, щоб вирішити проблему, а не слідкують за законодавством, тому що в них законодавство – не гальмо для того чи іншого заходу. Вони дуже швидко підлаштовуються під навколишні умови.
Після першого спалаху АЧС позитивні результати досліджень – переважно продуктів перероблення, зокрема висівок і лушпиння. Гірша ситуація з інгредієнтами тваринного походження: була підозра на контамінацію від побічних продуктів свинарства – при виготовленні кормів часто використовувалося м’ясо-кісткове борошно свинарського походження.
У 2018 році та на початку 2019 року вищі ризики були від кукурудзи, рису, бобових, зібраних у 2018 році, бо вони майже не піддаються дезінфекції. І забруднений кормовий інгредієнт, як органіка, дуже часто потрапляв до корму. Саме це й відображали 5% забруднення кормів.
Водночас транспортування кормів до різних свиногосподарств (нуклеусів, товарних ферм) створювало більше ризиків інфікування, ніж корми. Тобто саме транспортування і транспортні засоби разом із людьми, водіями становили більшу загрозу інфікування свиней вірусом АЧС, ніж власне корми.
Дослідження показали, що комарі, мухи, гризуни і птахи, можливо, є фізичними носіями вірусу АЧС.
Щодо систем біобезпеки великих свиногосподарств. Зі 184,7 тис. ПЛР-тестів щодо вірусу АЧС, які було проведено на комбікормових заводах Китаю у 2019 році, найбільший відсоток позитивних тестів був серед працівників заводів.
Джерело інфікування важливо ідентифікувати на ранній стадії – до того, поки у тварин є перші клінічні ознаки. Після підтвердження спалаху АЧС більше позитивних результатів у Китаї отримали, досліджуючи зразки кормових інгредієнтів, кормів та робочі поверхні заводів.
Велика кількість сполучних ланок між потужностями створює додаткові ризики інфікування. Переміщення між племінною фермою, маточником, відгодівельником, на думку китайських фахівців, збільшує ймовірність крос-контамінації фомітів, персоналу, кормів, худобовозів.
Тому в Китаї було ухвалено рішення, що модель вирощування свиней на різних майданчиках не придатна за умов постійного епізоотичного благополуччя. І це один із революційних моментів – китайські експерти вважають, що всі моменти, пов’язані з переміщенням, становлять високий ризик.