Точка зору

Купуєте землю? Готуйтеся до фінмону!

Яна Жолобецька
керівник практики бухгалтерського обліку та аудиту ЮФ Martyniv Law

Серед найобговорюваніших  тем у бізнесових колах – розкриття інформації про бенефіціарів, купівля землі та проходження фінансового моніторингу. Якщо з першим усе більш – менш регламентовано і ясно, то фінансовий моніторинг, чи як його ще називають фінмон, у контексті купівлі земельної ділянки залишається темною конячкою. Так, формально є нормативне регулювання з фінмону. От тільки достеменно процеси не описано. Відтак підтвердження джерел походження коштів – ще той головний біль у наших реаліях. І стосуються ці клопоти кожного другого господаря, котрий має наснагу придбати кілька гектарів ріллі.

Готівковими коштами за цей ресурс розрахуватися не дозволяє Земельний кодекс, а якщо розмістити готівку на розрахунковий рахунок, то банк, як суб’єкт фінансового моніторингу, зобов’язаний запитати, де ви взяли таку суму.  Якщо доходи належним чином задекларовано, то малоймовірно, що до власника рахунку виникнуть якісь питання. Але ж ми добре розуміємо, що таких оптимістичних історій одиниці. Через недовіру до влади і банківської системи багато хто не лише не сплачує податки, а й не тримає свої статки на депозитних рахунках. То як пройти між «сциллою» і «харібдою» нашого буремного сьогодення?

Аби прояснити питання, Кабмін видав постанову (від 16 червня 2021 р. № 637), у якій визначив перелік джерел походження коштів: зарплата, виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, дохід від відчуження майна, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, виграші (призи) в азартні ігри  чи лотереї, благодійна допомога, пенсія, спадщина, спадщина, подарунки, кошти отримані в позику (кредит), набуття права на знахідку або скарб, тощо. Втім, як мовиться, слова до справи не підшиєш – потрібні документальні підтвердження. Як-от, наприклад: декларація про майновий стан та доходи, кредитні договори, договори про отримання позики, рішення про виплату дивідендів, тощо.

Спілкуючись з представниками банків, ми дійшли до висновків, що договори позики та/або фінансових допомог будуть під пильним наглядом і можуть не пройти фінмон. Чому? Все дуже просто: як правило надавачі позик – дружні компанії (так звані, пов’язані особи), тому деякі банки запитуватимуть не лише сам договір і виписку за рахунку, а й фінансову звітність компанії, що надала таку позику. Якщо фінансова звітність позикодавця не підтверджує його стійке фінансове становище, то банк має право відмовити в проведення фінансової операції, тобто ваші кошти з розрахункового ранку не підуть на рахунок продавця земельної ділянки. Схожа ситуація з дивідендами: якщо відсутній власний капітал в компанії, то й розподіляти нічого. Власне, все це видно з фінансової звітності. Водночас нотаріуси також є суб’єктами фінмону. Щоправда, за інсайдерською інформацією, окрім декларації про майновий стан та доходи перевіряти інші документи поки не планують.

Для кожного з нас у якийсь момент прості речі можуть видаватися складними. І навіть розклавши їх на окремі елементи й завчасно визначивши потенційні проблемні моменти, «складне» не одразу стане «елементарним». Та ніхто не відміняв фінансову гігієну, юридичну поінформованість і стратегування своєї діяльності. Будьмо пильні і нехай кожному вдасться бізнесувати з найкращим балансом.