Інвестуємо в точність
Одне з найбільш актуальних сьогодні питань – «з добривами чи без?». Наше господарство відмовлятися від них не планує, бо має напрацьовану та дієву технологію. Наші норми внесення коригує лише наявність вологи, бо це той чинник, на який ми вплинути не можемо. Коли бачимо, що якась ділянка гірше розвивається під час періоду вегетації, а різниця у врожайності становить декілька центнерів, то робимо повний аналіз ґрунту. Разом із результатами фахівці надають рекомендації для досягнення бажаної врожайності: що вносити, з якою нормою, в який період…
Підживлення ріпаку виконуємо у два етапи: спочатку розкидаємо сульфат амонію (100 кг/га), а за кілька днів – селітру (від 200 до 300 кг, залежно від рівня розвитку рослин). По пшениці, ячменю та житу вносимо 100-120 кг/га добрив один раз. Потім вирішуємо, чи будемо ще локально вносити КАС, чи під корінь аплікатором, чи розкидачем під обробіток бороною.
Для підживлення застосовуємо один розкидач добрив Bogballe і три – Amazone. Вони працюють з трактором, що оснащений системою підрулювання. Самостійно налаштували їх, аби звести до мінімуму перекриття (до 40 см). Але минулого року купили найбільш сучасний агрегат Amazone ZG-TS 7501 останньої комплектації, з об’ємом бункера 7,5 т, функцією відключення секцій і можливістю диференційованого внесення. За норми внесення 150-200 кг/га розкидали десь 300-400 га за робочий день. На завантаження витрачалося максимум півгодини. Так, скоротився час, необхідний для виконання операцій. Крім того, агрегат оснащений системами, що не допускають перекриття та перекидання добрив на сусідні поля. Норма чітко дотримується. Ми розкидали під культивацію перед сівбою озимої пшениці. Сходи отримали рівномірні, відповідно врожай очікуємо кращий. Ці агрегати дозволили оптимізувати ресурси завдяки кращій точності внесення й зменшенню витрат матеріалів.
Нещодавно почали вносити КАС під корінь рослин. Наразі вивчаємо цю технологію. Аплікатор взяли в оренду. Працювали ним по кукурудзі, силосній і зерновій. Утім, на силосній, де дали КАС і мікродобрива, не помітили ніякої різниці у врожайності. А от з РКД, які теж вносили вперше, але на посівах соняшнику, результат побачили. На тих дослідних ділянках, де внесли 25 л РКД, 100 л КАСу та 100 кг добрив урожайність була на 2 ц/га вища, ніж там, де РКД не вносили.
Для захисту зернових і соняшнику виконуємо зазвичай 1-2 обробки на сезон з нормою 200 л/га. По ріпаку ж ситуація зовсім інша. Виконуємо 5-6 обробок з нормою 150-200 л/га. Працюємо на швидкості 18-20 км/год. Наш самохідний обприскувач оснащений функціями відключення секцій і форсунок. Є також система, що регулює відстань від штанги до посіву, залежно від рельєфу.
Від початку нашого господарювання працюємо за класичною технологією ґрунтообробітку. Оремо на глибину 25-35 см. Також обробляємо поля дисковою бороною та культиватором. Разом з висівом вносимо добрива, з нормою здебільшого 100 кг/га на ячменю та пшениці, на деяких полях – 120-150 кг/га. На початку серпня 500 га ріпаку посіяли з добривами, а потім ще 500 а – без, бо опадів взагалі не було й ризикували не отримати сходи. Уже третій рік сіємо ріпак з міжряддям 30 см і завдяки цьому отримуємо кращу врожайність. По всім культурам зменшили норму висіву.
Поступово переходимо на точне землеробство. Почали виконувати диференційований висів. Просапні сівалки обладнуємо системою точного висіву Precision Planting і вже бачимо економію насіння та різницю у врожайності. Хочемо переобладнати ще дві.
Із цифрових інструментів користуємося системою FieldView. Під час сівби в режимі он-лайн бачимо швидкість сівалки, з якою нормою та густотою висіву вона працює, чи дотримуються всі задані параметри; під час підживлення – де саме працює розкидач чи обприскувач, з якою нормою внесення. Робимо також карти врожайності, відповідно до яких потім коригуємо висів і живлення. Також маємо програму, за допомогою якої відстежуємо стан посівів протягом вегетації.
Планували ще дуже багато. Але зараз лише чекаємо, щоб закінчилась війна. Перше й найголовніше завдання – вдало посіяти та отримати сходи. Разом з тим важлива реалізація наявного врожаю. Моніторимо також ціни на мінеральні добрива, вже попередньо вирішили на які культури й що будемо вносити, з якими нормами. Глобальних змін не плануємо. Звісно, думаємо про економію ресурсів: особливо прискіпливо плануємо роботу на більш віддалених полях, дивимося чи потрібно одну чи дві обробки. Раніше під ріпак більшу частину полів ми орали й потім виконували передпосівний обробіток. А цього року просто задискували і посіяли. Але від оранки не відмовляємось. Яка буде далі ситуація, не знаємо. Тому зараз ми наче в режимі он-лайн. Є проблема – вирішуємо, немає – добре.