Точка зору

Деякі виробники лохини не витримають економічно

Віктор Фарафонов
консультант з ягідництва

Значне розширення плантацій лохини в Україні останнім часом не призведе до обвального зниження цін на продукцію. Але висока собівартість при високій конкуренції може призвести до банкрутства частини виробників.

Як повідомляється у звіті International Blueberry Organization (IBO), Україна посіла 8 місце у світі за насадженнями лохини – 5318 га. 

Як на мене, цифри дещо спірні. Вони, скоріше всього, обраховувалися за продажами саджанців, за їх імпортом. Інакше облікувати площі під лохиною неможливо. Більшість ягід, фруктів і навіть картоплі й у Радянському Союзі, і в Україні вирощувалися на присадибних ділянках. Тому обрахувати їх урожай дуже складно.

Якщо б в Україні було таке крупнотоварне виробництво лохини, то імпорт був би набагато більшим, ніж теперішні показники.

Проте заперечувати значне зростання площ під лохиною в Україні немає сенсу. За логікою, значний ріст пропозиції мав би вдарити по ціні. Та цього поки що не стається. Попри те, що знизився й попит через окупацію та бойові дії у Південних областях, які раніше купували багато.

Проте, ціна сильно не обвалилася, як можна було б припустити. 

Гуртова ціна на Троєщинському ринку в Києві під час піку пропозиції, у липні, вона починалася від 80 грн/кг, восени доходила до 200 грн/кг. Роздрібна ціна трималася на рівні 100-120 грн/кг круглий рік.

Така ситуація обумовлюється високою собівартістю вирощування ягоди. До 80% її собівартості складає ручна праця зі збирання.

З часом на ринку все ж може з’явитися більше дешевої лохини, якою наїдяться українці. Ягода дорога, тому не цікава для переробки та заморожування. Низькі ціни не обвалять повністю ринок, проте деякі виробники не витримають економічно.

Ріст ціни можливий із закінченням війни та відновленням попиту.

Проте буде менше бажаючих зайнятися цим бізнесом. Бо ризики тут великі: для того, щоб посадити плантацію лохини на крапельному зрошенні, треба вкласти $15-20 тис/га. Росте вартість збирання, упаковки та логістики. До того ж в Україні можна вирощувати невеликий асортимент морозостійких сортів. Сучасна селекція спрямована покращення смаку ягоди, для чого додають гени південних сортів, які не витримують нашого клімату.

Росте конкуренція. Україну потіснили в Європі на ринку ранньої липневої продукції.

Але господарства, що посадили понад 100 га лохини, мають займатися експортом. Це розвантажить внутрішній ринок. Вирощування лохини на ділянках у 100-150 га цікаве й гуртовому покупцю. Адже може забезпечити однорідну якість, гарантоване постачання протягом кількох місяців плодоношення різних сортів. Такому покупцю цікаво купувати фуру – 16-17 тонн продукції щотижня.