Агрономія
Головне:
Точка зору

Без права на помилки. Які уроки для агрономів дав 2020 рік?

Сергій Резніченко
керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience
Поділитись:

Якщо комусь колись здавалося, що в Україні аграрний бізнес не надто складний – ткни палицю у землю, вона заплодоносить, то зараз ці часи точно в минулому. В принципі, це завжди було міфом, але сприятлива погода часто дозволяла згладжувати помилки агронома. Цьогоріч права на помилку не було ні в кого. Часто можна було побачити картину: поруч два поля, на одному неозброєним оком видно соняшник, який сформував високий урожай, а поруч – набагато гірша ситуація. І таку різницю погодою не поясниш. Тож це означає, що саме агроном або не подбав про сівозміну, або використав не ті засоби захисту, або не вчасно їх застосував, або обрав не той гібрид. Зараз помилки агрономів вартують дуже дорого.

2020 рік був напружений. І головною проблемою для сільського господарства була швидше не епідемія COVID-19, а дуже несприятливі погодні умови, які принесли нам багато неприємних сюрпризів. Довга та затяжна весна затягнула посів та перші фази розвитку культур. Крім того, в багатьох регіонах було недостатньо води. Причому на деяких полях Черкащини, де гарні ґрунти та традиційно високі врожаї, взагалі не було опадів та фермери взагалі не змогли зібрати нічого.

Вже слід визнати, що наша країна розташована в посушливій зоні, – на один більш-менш забезпечений вологою рік припадає 3-4 роки, коли маємо вологи на рівні напівпустелі. Тому несприятлива погодна ситуація вже не сюрприз, хоча багато хто сподівається, що все владнається і наступний рік буде з опадами.

Тож урок цього року номер один – гарантоване успішне вирощування культур  можливе лише за умови зрошення. Наші родючі ґрунти, сприятливі температури, достатня кількість сонця нікуди не ділися, але волога є лімітуючим чинником. Південні області – Миколаївська, Херсонська, Запорізька – зрозуміли це вже доволі давно та вже навчилися пристосовуватися й використовувати зрошення. Спочатку переважно для овочів, але останнім часом все масовіше і на інші культури. Північна і центральна частини країни донедавна мало звертала на це уваги. Лише передові господарства почали вкладати в зрошення та вже відчули переваги на собі. Звісно, великого досвіду щодо зрошення на Півночі немає, адже треба враховувати якість ґрунтів, якість і наявність водного ресурсу. Але сьогодні будь-які інвестиції в системи поливу добре окуповуються – особливо, коли розраховувати на повні норми, потрібні рослинам протягом вегетаційного періоду, а не лише на вологу, якої не вистачає в певні періоди.

Урок другий – не можна нехтувати ретельним дотриманням технології. Минулорічна весна була для планування і прогнозування гарним викликом  –  спочатку не було вологи, а потім температура повітря була занизька. Але багато чого можна було б виправити правильними агрономічними діями. Вчасне закриття вологи, глибока оранка чи нульова обробка в залежності від умов конкретної зони чи навіть поля, увага до попередників, до сівозміни. Звісно, ніхто вже не дотримується восьмирічної сівозміни, але хоча б 3-4 річного циклу дотримуватися треба і не садити культуру по культурі, особливо соняшник по соняшнику. Адже різні культури по-різному використовують вологу, та й при постійному вирощування однієї культури в землі накопичуються хвороби. У нас зараз ефективні засоби захисту, вони ефективно працюють, але основу захисту треба забезпечити агротехнікою та сівозміною, щоб гібриди могли реалізувати свій потенціал.

А потенціал у сучасного насіння дуже високий. Тож урок третій – треба правильно підбирати гібриди. Наприклад, у компанії Corteva Agriscience є лінійка гібридів кукурудзи Optimum AQUAMax, які продемонстрували здатність давати стабільний врожай навіть у стресових умовах. Їх розробляли для посушливих регіонів і цьогоріч порівняно з гібридами інших конкурентів вони показали надійно-високі результати, бо розраховані саме на тривалі періоди з низькою наявністю вологи. Ще понад 10 років тому науковці Pioneer, а зараз Corteva, спрямували селекцію в розробку гібридів, які б максимально ефективно могли використовувати наявну вологу для формування врожаю.

Також треба зважати на ФАО, якщо йдеться про гібриди кукурудзи. Зараз пішла тенденція працювати з гібридами з довшим вегетаційним періодом, наприклад ФАО – 400-500. Орієнтир йде на те, що більш пізньостиглі гібриди, як правило, завжди давали вищу урожайність, ніж гібриди з коротшим вегетаційним періодом. Так, декілька років поспіль фермери, які вирощують кукурудзу бренду Pioneer з високим ФАО, становили світові рекорди на конкурсі врожайності Національної асоціації виробників кукурудзи США. Наприклад, останній рекордсмен – Девід Хула використовував гібриди з ФАО 700. Але він працює в Вірджинії, яка розташована набагато південніше, ніж будь-який із наших регіонів.

Для України високе ФАО – це великий ризик, бо навіть на Херсонщині ми не можемо сіяти в березні, а зима, як це було в 2018, може прийти зарано та багато кукурудзи залишиться під снігом. Тому нашим фермерам більш надійно зупинятися на гібридах з ФАО 280-350, які здатні сформувати максимальну для наших умов урожайність і вчасно віддати вологу, мінімізуючи таким чином використання додаткових коштів на досушування зерна.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ