Агрономія

Виробництво кормів на Півдні

Виробництво кормів на Півдні

Кліматичні й економічні мотиватори змушують сільгоспвиробників переглядати структури своїх кормових посівів.

 

Збільшувати виробництво кормів потрібно за рахунок внутрішніх резервів господарств, адже будь-що купувати сьогодні — дуже обтяжливо. Навіть за погіршення погодних умов і подорожчання енергетичних ресурсів завдяки спеціальним прийомам можливо добитися підвищення врожаю й економічних результатів вирощування кормових культур.

 

Погодні умови в останні роки є не дуже сприятливими для вирощування кормів в основних посівах. Можливе зменшення врожаю багаторічних трав у першому укосі, що призведе до значного недобору сіна та сінажу. Тому потрібно підстрахуватися заготівлею зерно-сінажу з озимих й однорічних кормових сумішок, силосу з кукурудзи або сорго та сумішок із соєю, соняшником, сінажу суданської трави.

 

У структурі посівів кормових культур на суходолі слід надавати перевагу культурам, що мають високу посухостійкість: суданській траві, сорго, еспарцету, злаковим багаторічним травам (стоколос безостий, житняк), гарбузам кормовим. На зрошенні доцільно вирощувати культури інтенсивного типу: люцерну, кукурудзу, сою, коренеплоди, створювати культурні пасовища.

 

 

Заготівля пресованого в рулони сіна в Херсонській області

 

Потрібно зосередити увагу на підвищенні продуктивності кормових угідь і залуженні малопродуктивних земель, що виведені із землекористування. Підвищення продуктивності таких земель досягається шляхом застосування методу пришвидшеного залуження високопродуктивними травосумішками з бобових і злакових трав. Раціональне їх використання дозволить отримувати 20–25 ц/га кормових одиниць.

 

Багаторічні трави в Південному Степу України

 

У вирішенні білкової проблеми важлива роль належить бобовим травам, яким повинно належати в групі кормових культур не менше 40–45%. На неполивних землях із бобових трав перевагу слід віддавати еспарцету, буркуну та люцерні з використанням на сінаж і сіно. Урожайність цих культур у першому укосі досягає 150–160 ц/га зеленої маси.

 

Для відновлення посівних площ багаторічних трав, крім весняних посівів, доцільно здійснювати їх на зрошенні в післяукісні та післяжнивні строки.

 

Особливу увагу треба звернути на заготівлю сіна або сінажу з першого укосу багаторічних трав. Найкраще скошувати люцерну у фазу бутонізації — початок цвітіння. Перше скошування слід провести з третьої декади травня до початку червня. За достатньої вологості ґрунту, особливо на зрошенні, травостій люцерни швидко відростає й за вегетацію можна зробити 3–4 укоси.

 

Заготівля сінажу з люцерни

 

У збалансуванні зимових раціонів великої рогатої худоби та свиней легкорозчинними вуглеводами, вітамінами та мінеральними елементами важлива роль належить кормовим, напівцукровим і цукровим бурякам. Високу потенційну врожайність цих культур можна реалізувати лише на зрошенні.

 

За інтенсивного ведення польового кормовиробництва велике значення має організація зеленого конвеєра. Правильний добір основних його ланок із використанням багаторічних трав, ярих кормових культур і їх сумішок в основних і проміжних посівах забезпечує тварин зеленими кормами протягом 180–200 днів.

 

У структурі посівних площ зеленого конвеєра озимим культурам має належати 19%, раннім ярим кормовим сумішкам з бобовими та капустяними — 17%, пізнім кормовим сумішкам кукурудзи із сорго та суданською травою — 38%, багаторічним травам — 26%. Площі післяукісних і післяжнивних посівів становлять 39% усієї площі зеленого конвеєра. Така його структура забезпечує одержання з кожного гектара до 70–80 ц кормових одиниць збалансованих по протеїну — 127–130 г на кормову одиницю.

 

Поряд із зеленим конвеєром польового кормовиробництва слід використовувати комбінований тип зеленого конвеєра, де за основу забезпечення тварин зеленими кормами у весняно-літньо-осінній періоди заведено культурні пасовища природних кормових угідь або зрошуванні пасовища з комбінованим використанням травостоїв (перший укіс — на сіно, а отаву наступних циклів — на випас). За пасовищного типу годівлі в 1,8 раза знижуються енерговитрати, здешевлюється тваринницька продукція й підвищується продуктивність тварин.

 

Для випасу тварин доцільно також організовувати короткострокові пасовища, які розташовують поблизу тваринницьких ферм у прифермських сівозмінах. У короткострокових пасовищах використовують озимі культури, багаторічні трави, суданську траву, однорічні ярі сумішки. Це дозволяє на 20–25% зменшити енерговитрати.

 

Додатковим резервом одержання кормів у системі зеленого конвеєра на зрошенні є післяукісні та післяжнивні посіви кормових культур. Найпродуктивнішими у цих посівах є кукурудза та її сумішки. Для сівби використовують середньоранні та середньопізні гібриди як у чистому посіві, так і в сумішці із суданською травою та сорго до третьої декади липня.

 

Великі можливості для своєчасної повторної сівби відкриваються під час використання комбінованих агрегатів, які одночасно розпушують поверхню поля, засівають його, вносять добрива, коткують ґрунт.

 

Кукурудзу на силос післяукісно сіють із міжряддям на 70 см, забезпечуючи густоту рослин 75–80 тис./га. Для зеленого корму сіють її суцільно рядковим способом, доводячи густоту рослин на гектарі до 350 тис. із унесенням азоту N90–120. Більший урожай одержують із спільних посівів. Це може бути кукурудза, суданська трава та цукрове сорго з нормою висіву відповідно 0,3–1,5 і 0,35 млн схожих насінин, або кукурудза, суданська трава та соняшник із нормою 0,2; 2,5 і 0,15 млн схожих насінин на гектар.

 

У період із 25 липня до 15–20 серпня в післяжнивних посівах, за даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, більш ефективні холодостійкі кормові сумішки, у складі яких є овес, редька олійна, гірчиця біла, ріпак озимий, горох і вика.

 

Продуктивність посівів значною мірою залежить від унесення добрив з урахуванням виносу поживних речовин і родючості ґрунту. У середньому на гектар доцільно вносити 30–40 кг/га фосфору та 60–70 кг/га азоту.

 

 

Руслан Василенко, канд. с.-г. наук

Інститут зрошуваного землеробства НААН

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2015 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ