«АгроМаркет» розпитав експертів про перспективи агросектора в нинішньому сезоні.
Щойно доля чергового траншу від МВФ зависла над Україною величезним знаком питання – а мова про $1,63 млрд кредитних коштів, — гривня вкотре почала слабшати буквально на очах. Навчені минулими хвилями кризи, українці не сподіваються на диво і готуються до змін.
На погашення попередніх боргових зобов’язань за зовнішніми позиками, що впродовж чверть століття «наскладувала» Україна, за рік доведеться віддавати мало не половину усіх золотовалютних запасів держави. Що робитимемо, коли скарбниця спорожніє? До якої межі девальвуватиме гривня? Чи маємо шанс вижити без фінансового вливання ззовні? Якщо ваше господарство спеціалізується на вирощуванні, скажімо, картоплі чи має стадо корів, навряд чи можна вважати це питання неактуальним – бодай з огляду на перспективи вітчизняного сільгоспвиробництва.
Посівна вже подорожчала. В 1,2 раза
«Допомога наших західних партнерів є важливою з погляду підтримки фінансового стану України, національної економіки та рівня валютного курсу», — каже народний депутат Іван Мірошниченко.
Для аграрного сектора співпраця країни з МВФ важлива саме в розрізі валютної стабільності, вважає міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. І критичність ситуації, на його переконання, полягає в тому, що разом із девальвацією гривні зростає собівартість виробництва. Зокрема, для забезпечення посівної, за розрахунками профільного міністерства, коштів цьогоріч знадобиться в 1,2 раза більше — до 79,2 млрд грн. Передусім зросла питома вага імпортних складових: міндобрив, паливномастильних матеріалів, засобів захисту рослин, насіння. Витрати на них становлять понад 62,7 млрд грн (79,2% загальної потреби), що на 8,2 млрд грн (на 15,1%) більше проти 2015-го.
Якщо гривня падатиме й далі, це тягнутиме вгору ціни практично на всі складові агротехнології. Нині, за найоптимістичнішими даними, сільськогосподарські підприємства забезпечені власними коштами на 66,6 млрд грн, або на 84%. Дефіцит становить 12,6 млрд грн, що на 22% більше проти 2015-го. Його можна було б компенсувати шляхом запозичення коштів — на 12,2 млрд грн, зокрема й залученням банківських кредитів в обсязі 7,2 млрд грн, що становить 57,7%, і комерційних позик — 4,4 млрд грн. Однак чи кожному виробникові під силу обслуговування позики за великі відсотки та на короткий термін?
«Дострибаємося» до нових банкрутств?
В умовах, коли і великі компанії, які беруть фінансування на зовнішніх ринках напряму, і середні підприємства, що кредитуються в банках, відчувають брак капіталу, першочергово стоятиме питання про можливість залучення інвестицій. Як припускає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, варто очікувати зростання кількості банкрутств серед сільгоспвиробників, котрі не зможуть знайти рефінансування за взятими раніше кредитними зобов’язаннями. Достатньо обігових коштів матимуть лише ті компанії, що здійснюють значні обсяги експорту.
Звісно, зароблена валюта повертатиметься в Україну більшою кількістю гривні. Однак, на переконання аналітиків, «стрибкоподібна» девальвація навряд чи піде на користь національній економіці. Передусім вона позначиться на фінансових результатах тих виробників, які реалізують свій крам на внутрішньому ринку та їхні ціни прив’язана до гривні.
Що більше слабнутиме гривня, то дорожче коштуватиме кожна тонна зерна чи олії на внутрішньому ринку, пояснює директор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький. Однак паралельно дорожчають усі імпортні складові агротехнології. Крім того, згодом це дасться взнаки зниженням купівельної спроможності населення.
На думку гендиректора аналітичного центру «Украгроконсалт» Сергія Феофілова, падіння платоспроможного внутрішнього попиту може спричинити зупинку підприємств харчопрому та ще більше скорочення ємності внутрішнього ринку. Зрозуміло, що такі обставини вже в найближчій перспективі неодмінно позначаться на сільгоспвиробництві.
Без грошей — зате з податками
Подальший спад валового виробництва — проти торішніх показників (–6%) прогнозує і гендиректор УКАБ Тарас Висоцький. «Коли економіка входить у період турбулентності, пов’язаної з девальвацією гривні, то є досить значний «лаг» (часовий проміжок. — Ред.) — від двох до трьох тижнів реакції внутрішньої закупівельної ціни на олійні чи зернові. Тобто українська пшениця подорожчає через два тижні після чергової зміни курсу, — каже експерт. Утім, за його словами, це дуже критичний момент, бо під час посівної ресурси треба «на сьогодні», і їх вартість (залежно від курсових коливань) дистрибутори щодня оновлюють.
Найменше відчують вплив хіба що ті експортери, продукція яких хеджується у валюті. Звісно ж, аграрії засіють цьогоріч свою ниву навіть в умовах дефіциту обігових коштів. Цілком імовірно, збільшаться обсяги товарного кредитування. Не випадково ж одразу ціла низка провідних виробників МТР пропонує цьогоріч фінансові рішення, які дозволять працювати навіть у дуже скрутних обставинах.
Нехай там як, аби догодити міжнародним кредиторам, Україна навіть зменшила використання механізмів підтримки сільського господарства, а різниця між великими та невеликими агропідприємствами — щодо ефективності їх роботи та фінансових можливостей — дала поштовх до подальшої монополізації ринку. Тепер аграрії вимушені ще й пристосовуватися до нових умов оподаткування, які набули чинності нинішнього року. Комерційні банки, скоріше за все, й далі зберігатимуть низьку кредитну активність, а можливості залучення коштів на міжнародних ринках капіталу для України залишатимуться обмеженими. Як кажуть експерти, приватний бізнес в Україні практично відрізаний від ринків світового капіталу, й припинення співпраці з донорами може стати реалізацією песимістичного макроекономічного сценарію, згідно з яким шанси на позитивну динаміку реального ВВП і реальних доходів населення за результатами 2016-го наближатимуться до нуля.
Ірина Задорожня
газета “АгроМаркет”, березень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
