Стратегія інсектицидного захисту виноградних насаджень має враховувати вплив як традиційних для культури шкідників, так і нові види, що останніми роками активно ширяться в ампелоценозах.
|
|
| Бавовникова совка |
Перезимівля в різних виноградарських регіонах мала різні наслідки. Подекуди у насадженнях і столових, і технічних сортів значною мірою загинули центральні вічка. Умови, що складалися на початку вегетації, вказують на те, що ушкоджені морозами виноградники у сезоні 2016 року потребуватимуть ретельного догляду.
У травні-червні слід виконати кілька культивацій ґрунту. Глибина першої культивації — 12–14 см, наступних — 6–8 см. У цей період обов’язковим є обламування зелених пагонів, зазвичай його виконують у два прийоми і якнайраніше, доки пагони ще не загрубіли і легко ламаються. Остаточне навантаження кущів пагонами для кожного виноградника визначають окремо, зважаючи на стан насаджень, біологічну особливість сорту, родючість ґрунту та запас вологи в ньому. В цей період доцільні поливи та підживлення насаджень добривами.
У травні-червні виноградні рослини проходять фазу інтенсивного росту пагонів і суцвіть, що триває від початку розпускання вічок до цвітіння, та фазу цвітіння. У цей період активізуються та розвиваються зимуючі стадії шкідників.
Останніми роками під дією біотичних та абіотичних чинників суттєво змінився склад шкідливої фауни ампелоценозів. Низка невластивих промисловим виноградникам шкідників набула статусу економічно значущих. Розширився видовий склад сисних шкідників, зокрема цикад та трипсів. Унаслідок змін клімату та завдяки високим пристосувальним властивостям сисні шкідники поступово стають основною загрозою ампелоценозів, своєю чергою це вносить корективи у систему захисту насаджень.
В умовах Північного Причорномор’я господарського значення серед сисних шкідників набули цикадові. На виноградниках півдня України найбільш відомі цикадки буйвіл – зелена, жовта та виноградна. Останнім часом там стрічається і цикадка японська (далекосхідна) — новий для України інвазійний вид. Особливо небезпечні цикадки для розсадників та молодих насаджень, оскільки, живлячись тканинами, вони виділяють токсини, які пригнічують ріст і розвиток виноградних рослин.
Деякі види цикадок переносять вірусні та мікоплазмові хвороби, у деяких екскременти — то медвяна роса, на якій розвиваються сажисті гриби, що шкодять фотосинтезу. Саме таким видом є цитрусова цикадка (її часто називають меткальфа). Це поліфаг, що живиться клітинним соком зелених органів і руйнує хлорофіл. У місці живлення шкідника утворюються знебарвлені плями, на його липких виділеннях розвиваються гриби-сапрофіти. Пошкоджені грона винограду втрачають товарність та якість ягід. 2016 року можливе розширення ареалу цитрусової цикадки та зростання її шкідливості.
 |
Розсадникам значні збитки несе й інший вид сисних шкідників — совки. Їх гусениці пошкоджують корені та молоді пагони, через що саджанці гинуть. Загалом у виноградниках поширені озима, південна підгризаюча, пшенична, с-чорне, гама, оклична та виноградна совки. Усе більшого поширення набуває бавовникова совка. У промислових насадженнях винограду південно-східного Криму, Херсонської, Миколаївської і Одеської областей її внесено до переліку економічно-значимих шкідників.
Бавовникова совка — поліфаг, що шкодить пасльоновим овочам, бобовим та кукурудзі, а у дикій природі живиться різними видами лободи та пасльонових. Шкідник зимує у ґрунті лялечками на глибині 2–4 см, вилітає навесні, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до +16…+17 °C (перша декада червня). Зазвичай виліт розтягується на 40 та більше днів. У середньому самка відкладає 450–2700 яєць, яйцеклад триває не менше ніж 20 днів. Влітку гусениці відроджуються через 3–4 дні, восени — через 7–10 днів. Вони живуть і живляться 13–21 день. Дорослі гусениці заляльковуються у ґрунті на глибині 4–8 см, влітку період лялечки триває 12–14 днів. Влітку повний цикл розвитку шкідника триває 40–41 день. Залежно від кліматичних умов та місцевості бавовникова совка за сезон утворює 2–5 поколінь, врожаю винограду істотних збитків завдає друге та третє покоління. Гусениця останнього віку у довжину сягає 35–40 мм, вона вигризає у ягодах великі отвори та забруднює гроно екскрементами, на пошкоджених ягодах розвивається гниль.
Через те, що шкідник веде приховане життя, є плодючим і має міцні трофічні зв’язки з бур’янами, у виноградниках слід ретельно контролювати його популяцію. Ефективним є знищення бур’янів та механічний обробіток ґрунту. Якщо 6–8% рослин виноградника з гусеницями бавовникової совки — у насадження слід унести інсектициди.
У виноградниках нині зросла популяція буро-сірого п’ядуна. Його гусениці імітують сучки, пагони та сухі вусики винограду і це ускладнює своєчасне виявлення шкідника. П’ядун розвивається осередками. Гусениці шкодять навесні, наприкінці березня — квітні, у період розпукування бруньок. Для них характерне згризання бруньок — зчісування. П’ядуни шкодять у найкритичніший період розвитку виноградної рослини, і це украй негативно діє на врожайність. Якщо виноградник заселений п’ядуном, слід застосувати кишково-контактні інсектициди.
Гронова листовійка
Гронова листовійка — поширений в усіх зонах виноградарства вид, його гусениці пошкоджують зав’язі, зелені та дозрілі ягоди, які потім обсипаються або загнивають: втрати врожаю можуть сягати 25–30%. Якщо популяція шкідника велика, він здатен знищити увесь врожай. Та зазвичай гронову листовійку вдається контролювати якісними та вчасними обприскуваннями. В умовах Північного Причорномор’я листовійка розвивається у трьох поколіннях, утім, останніми роками спостерігається стійка тенденція до продовження розвитку 3-го покоління і початку відродження метеликів 4-го покоління. Шкідливість гусениць останніх поколінь у тому, що за сприятливих для того погодних умов пошкоджені ними ягоди загнивають та стають джерелом розвитку різних видів гнилей, зокрема й найнебезпечнішої з-поміж них — сірої гнилі.
Зважаючи на високу щільність популяції гронової листовійки, майже всі плодоносні виноградники півдня України потребують захисних обприскувань. Досвід свідчить, що побудовані на основі даних феромонного моніторингу та узагальнені для певних кліматичних зон графіки льоту метеликів гронової листовійки містять значну похибку та не дають реальної картини розвитку шкідника. Тому, щоб визначити терміни та інтенсивність льоту метеликів, феро-моніторинг слід здійснювати окремо на кожному виноградному масиві. Особливо це стосується регіонів, де минулого року популяція гронової листовійки була високою — там нині є реальна загроза для врожаю. Феромонні пастки у плодоносних виноградниках розвішують, коли середньодобова температура повітря перетинає +10 ºС, зазвичай це друга декада квітня. Рекомендована відстань між пастками — не менш ніж 100 м і не ближче ніж 25–30 м до краю насаджень. На 5 га насаджень потрібна одна пастка. Метеликів із пасток видаляють щодня. Для Північного Причорномор’я добовий поріг льоту — 10 метеликів гронової листовійки у виноградниках столових сортів та 20 метеликів у виноградниках технічних сортів.
 |
|
| Імаго та личинки цитрусової цикадки |
Початок масового льоту фіксують, якщо кількість зловлених пасткою за добу метеликів у 2–3 рази перевищує порогове значення. Ці величини є загальноприйнятими, однак варто врахувати й щільність рослин у винограднику та навантаження кущів гронами. Якщо насадження більш щільні, то поріг шкідливості слід підвищити. Через малу вивченість загущених схем садіння такі виноградники потребують підвищеної уваги агронома.
Вибір інсектициду залежить від низки чинників, зокрема, слід зважати на те, чи є у винограднику кліщі-фітофаги та інші сисні шкідники й наскільки щільною є їх популяція.
За значної кількості кліщів на винограднику доречно внести інсектоакарициди. Якщо ж комплекс шкідників на винограднику — переважно лускокрилі, або якщо популяція гронової листовійки є дуже великою, слід застосувати інсектициди, які одночасно знищуватимуть і яйця, і личинки лускокрилих.
Майя Константинова,
канд. с.-г. наук, консультант (Одеська обл.)
журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
